Учора Україна відзначала День свободи: рівно два роки тому десятки тисяч людей вийшли на Майдан незалежності в Києві, щоб захистити принципи демократії й свободи. Помаранчева революція тоді увінчалася успіхом — відбувся третій тур президентських виборів, на яких переміг Віктор Ющенко. Однак сьогодні політичні сили, які тоді прийшли до влади, зустріли річницю революції здебільшого стримано. Багато говорили про об'єднання нації, але у вузькому колі.
Головний герой тих подій Президент України Віктор Ющенко віддав перевагу святкуванню серед «своїх побратимів з різних політичних сил» у Маріїнському палаці. «Я хочу запросити їх до Маріїнського палацу, зробити прийом Президента, запросити туди дипломатів, запросити всіх тих, кого два роки тому я міг бачити на Майдані, хто зробив великі зусилля для того, щоб відбулася помаранчева революція», — заявив В. Ющенко в інтерв'ю трьом національним каналам напередодні свята.
Політичні «побратими» поставилися до річниці по-різному. Одна з основних політичних сил революції блок «Наша Україна» також відмовилася від масових заходів. Лідер фракції Роман Безсмертний не вважає за необхідне урочисто відзначати другу річницю помаранчевої революції. На його думку, доцільно урочисто відзначати лише першу, а далі, можливо, п'яту річницю революції. «Я не знаю, що буде через п'ять років, чи залишиться цей день Днем свободи, чи ж він буде названий днем Майдану, можливо, ще як- небудь», — сказав Р. Безсмертний в ефірі радіо «Ера».
За іронією долі, «принцеса» революції Юлія Тимошенко зустріла День свободи в Брюсселі, де вона перебувала як лідерка парламентської опозиції. Раніше вона заявила, що БЮТ не відзначатиме річницю, оскільки перш ніж її відзначати, треба ще «багато попрацювати». У зв'язку з цим, вона готова докласти всіх сил для скасування політичної реформи й розраховує на дострокові парламентські вибори влітку наступного року. Такими планами лідерка БЮТ поділилася на конференції «Україна: чи залишається майбутнє помаранчевим». За її словами, найближчим часом демократичні сили звернуться до Конституційного Суду, щоб визнати недійсними внесені в грудні 2004 року зміни до Конституції. Це означає — повернути до влади Президента, підкреслила лідерка БЮТ.
У свою чергу, автор політреформи, лідер СПУ Олександр Мороз, більше стурбований не святом, а збереженням свого політичного дітища. Тому й святкувати йому особливо ніколи. Тим паче, що в нього цього дня була призначена зустріч з грецьким послом.
Єдиним, хто не приховував учора свого піднесеного настрою, був прем'єр Віктор Янукович. Ще б пак! Політичний опонент Віктора Ющенка по президентських виборах 2004 року, своєрідний «антигерой» Майдану, отримав від революції все, про що вже й не мріяв. Тому його заяви були найбільш оптимістичними.
Учора на початку розширеного засідання уряду він заявив, що події дворічної давнини, з одного боку, розділили суспільство, а з другого — дали можливість краще побачити один одного. На думку В. Януковича, нині настав час об'єднання, й важливо, щоб це об'єднання відбулося на вищому політичному рівні. Прем'єр підкреслив, що антикризова коаліція також сповідує демократичні цінності. «Я впевнений, що ми з вами з урахуванням цього нового розуміння будуватимемо нову стратегію розвитку нашої країни», — заявив прем'єр.
А що ж сам Майдан?
Незважаючи на високий ступінь розчарування в політиках, протестний потенціал українського суспільства залишається досить високим. З єдиною поправкою на посилення соціального спрямування й невдоволення. Про це свідчить останнє всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом Горшеніна. На думку одного з аналітиків інституту Євгена Курмашева: «Якщо 2004 року саме війна цінностей була закладена в основу Майдану, то сьогодні 43,3% опитаних заявляють, що таким стимулом може стати підвищення тарифів на комунальні послуги. 32,2% вийдуть на вулицю в разі гострої несправедливості з боку влади».
Тож якщо й можливі масові акції протесту найближчим часом, то вони матимуть, швидше, гостросоціальне спрямування.
