За останній місяць в українців суттєво впав настрій: люди вважають, що можливість купувати будь-які речі у них суттєво зменшилася. Так, третина опитаних українською дослідницькою компанією ринків GfK Ukraine та Міжнародним центром перспективних досліджень вважає, що нині — не час робити великі покупки: як-то меблі, побутову техніку. Причиною таких настроїв 71% респондентів вважають своє «погане матеріальне становище». Також 55% українців вважають, що нинішній час — не для заощаджень (це найвищий показник за останні три роки). Загалом, вважають експерти, які в жовтні цього року проводили всеукраїнське дослідження «Наміри населення України щодо витрат та заощаджень», споживчі настрої українців почали знижуватися, починаючи з квітня цього року, й різко впали в жовтні: індекс споживчих настроїв (ІСН) настільки низьким був у нас ще у 2000—2001 роках, і такий спад дослідники компанії GfK зафіксували вперше за історію вивчення споживчих настроїв. Найгірше почуваються люди на сході України — в промислових районах, найліпше — в Києві.
— Індекс споживчого настрою є дуже важливим для економічного прогнозування та входить в перелік показників, які в розвинутих країнах відслідковуються для прогнозування подальшого розвитку економіки, адже фактично він віддзеркалює наміри громадян щодо споживання. Якщо ми бачимо, що оцінка громадянами свого матеріального становища та спроможності купувати суттєво погіршилися, це означає, що люди тримають гроші й не витрачають їх на покупки. Це призводить до стримування розвитку економіки. Причина в тім, що громадяни бояться, що через кілька місяців вони можуть втратити роботу, відповідно, гроші їм знадобляться для виживання, — пояснив директор компанії GfK Ukraine Гліб Вишлінський. — Справа ще й в тім, що протягом останніх років в Україні дуже активно росла схильність громадян до споживання — видавалося безліч кредитів. Нині ж ми маємо подивитися на цінності, які формувалися в Україні в цей час: ми можемо говорити, що таке споживання було вищим від реальних можливостей громадян. І те, що ми нині бачимо із споживчим індексом, — це витвереження громадян з приводу їхньої купівельної спроможності.
Його підтримує й експерт Міжнародного центру перспективних досліджень та координатор цього дослідження Максим Борода, наголошуючи, що нині купівельна спроможність українців залишається ще досить високою: люди забрали заощадження з банків (або не забрали) і наразі вагаються, що робити, — витрачати їх на дорогі речі чи ні, тим більше, що усіх лякає інфляція. Як стверджує Максим Борода, українці схильні до песимістичних оцінок ситуації й «інколи здається, що ці оцінки є дещо заниженими, оскільки здатність до споживання при цьому є високою». Тому, наголошує він, у найближчий час «можливе тимчасове збільшення витрат на товари та послуги повсякденного типу». Експерт зауважує, що з усіх можливих стратегій поведінки під час кризи важко знайти виграшну: з одного боку, криза спонукатиме українців економити, з іншого — коли висока інфляція та недовіра до банків — це спонукатиме витрачати кошти, заробилені за останні п’ять років.
— Якість купівельного кошика українців суттєво поліпшилася протягом останніх п’яти років. За нашими даними, нині продовольчі товари складають менше половини кошика, до того ж у людей зросла спроможність купувати якісні продукти харчування: м’ясо, молоко, фрукти. Якщо говорити про рівень добробуту, то мусимо відзначити, що протягом останніх п’яти років ми спостерігаємо його суттєве зростання, — значно зменшилася частка людей, які кажуть, що їм не вистачає грошей на харчування, та зростала частка забезпечених домогосподарств: 25% людей могли в будь-який момент купити велику побутову техніку, — сказав Гліб Вишлінський. — Погіршення почалося в першому півріччі цього року, при цьому найбільше постраждав середній клас — група людей, яка складає близько 40% населення і була основною серед споживачів кредитів на побутову техніку. Нині вони виявилися найбільш розгубленими, бо, з одного боку, мають шанси найбільше постраждати від економічної кризи, з іншого — не знають, що в такій ситуації робити.
До того ж обставини в Україні відрізняється від обставин у інших країнах сильною прив’язкою настроїв населення, в тому числі й споживчих, до політичної ситуації. На думку експертів, іноді це зовсім не відповідає дійсності (але не в даному випадку).
— Зазвичай ми чуємо про кризу від урядовців, політиків, бізнесменів. Унікальність нашого дослідження в тому, що тепер ми чуємо це від людей. Отже, криза вже пішла до мас. І хоча результати дослідження говорять про суб’єктивне сприйняття кризи, воно є негативним, дуже негативним. Це має бути сигнал для уряду, парламентарів, Національного банку, Президента. За останні вісім років таких поганих настроїв серед населення не було, — зазначив старший дослідник GfK Ukraine Дмитро Яблоновський.
Експерти наголошують, що песимістичні настрої спричинили об’єктивні (інфляція, ріст цін) та суб’єктивні чинники (політична ситуація, висловлювання політиків, експертів), при цьому більша вина — суб’єктивних чинників. Фахівці GfK Ukraine стверджують, що відповідальність за подальший перебіг економічної кризи в Україні — на українській владі: наскільки вони зможуть консолідувати зусилля.
— Недавно відбувся саміт Великої Двадцятки: провідні країни світу об’єдналися для подолання кризи. Натомість серед української політикуму ми не бачимо такого розуміння і співпраці. Падіння зовнішнього попиту на українську продукцію — один із факторів падіння економіки. Поки він не зникне або поки держава власними діями не змінить ситуацію, нічого не зміниться на краще. Я вважаю, що поштовхом для подолання песимістичних настроїв серед українців може бути подолання розбрату і об’єднання на основі подолання кризи, — підсумував Гліб Вишлінський.
