Голова Рескомекоресурсів Криму Леонід Казак вже кілька тижнів б'є на сполох у всіх мислимих інстанціях: у Верховній Раді, в уряді, в органах місцевого самоврядування. На його думку, ситуація давно набула масштабу великого регіонального лиха. «Через невеликий проміжок часу Крим може взагалі залишитися без захисних лісосмуг», — сказав він, виступаючи на засіданні парламентської комісії.
Річ у тім, що внаслідок неправильної агротехнічної практики на багатьох полях після збирання зернових хлібороби стали випалювати стерню. Тому на полях часто палають досить сильні пожежі. Внаслідок однієї з них на полі в Запорізькій області, через яке проходили три ЛЕП, в кожній з них сталося коротке замикання, й весь Крим невеликий час був відключений від електроенергії. А коли вогонь по стерні сягнув лісосмуг, якими, як правило, на півдні України і в Криму обсаджені поля й які зараз, через тривалу й сильну посуху, за легкістю займання схожі з порохом, у них починає горіти суха трава, потім загоряються дерева. Такі пожежі часто палають цілодобово. Лісосмуги вигоряють десятками і сотнями кілометрів. Їх ніхто не намагається загасити, мабуть, всупереч здоровому глузду лісові насадження в українському степу не вважають великою цінністю. Автору цих рядків доводилося під час подорожі по дорозі Крим — Запоріжжя спостерігати такі пожежі не лише в глухому степу, але і вздовж трас з жвавим рухом. Зокрема, дорога Сімферополь — Москва, що зараз гранично завантажена автотранспортом автотуристів, які від'їжджають з півострова, періодично в Криму, в Херсонській і Запорізькій областях має таке задимлення від лісосмуг, які горять, що машини через низьку видимість на деяких відрізках взагалі не можуть нормально рухатися.
За оцінками Рескомекоресурсів Криму, тільки в кримських регіонах вже знищено від десяти до сімдесяти відсотків лісосмуг. Є регіони, де від насаджень, крім пеньків, на багато кілометрів нічого не залишилося. Складність ситуації полягає, крім іншого, в тому, що власті на місцях не ведуть будь-якого обліку посадок, які існують на їх території. Як говорить Леонід Казак, ніхто до ладу не знає, яку площу вони займають і в якому вони стані. У зв'язку з катастрофічним становищем в лісосмугах Рескомекоресурсів Криму оголосив двомісячник захисту лісових насаджень в степу. Видано наказ, в якому визначено обов'язки і відповідальність органів влади за недопущення пожеж на полях і в лісосмугах. Як повідомив кореспондента «Дня» заступник Голови Рескомекоресурсів Криму Олександр Лесов, працівники комітету щодня інспектують стан лісосмуг, організують рейди представників органів місцевої влади і громадських діячів по трасах від Сімферополя на Білогорськ, Євпаторію, Джанкой, Бахчисарай і по міжпольових дорогах iз метою попередження підпалів лісосмуг.
За інформацією рескому з екологічних ресурсів, у нас є, як правило, три власники лісосмуг: дорожні служби, залізниця, а також сільськогосподарські підприємства. Ось саме з ними і виникає найбільша заковика — в ході реформи колгоспів, приватизації землі про долю лісосмуг ніхто не подбав, сьогодні вони, як правило, залишаються без власників і господарів. Тому коли загоряється лісосмуга, нікому це не болить.
На засіданні парламентської комісії Леонід Казак критикував дорожньо- експлуатаційну ділянку: «Господарі у цих насаджень є, але стан їх гнітючий. Роботи щодо санітарного догляду не ведуться, протипожежні розриви у посадках давно не роблять, за п'ять років не зроблено жодної спроби стягнути з винних збитки за порубки і підпали». У свою чергу, Автодор також знаходить причину тяжкому становищу: грошей, що виділяються бюджетом ледве вистачає на ремонт самих доріг, хоч багато які посадки дійсно давно потребують уваги. Автотраси розширилися, й тепер лісосмуги треба відсувати подалі від узбіч, щоб не заважали безпеці руху.
Як повідомив Леонід Казак, рескомітет кинув всі свої інспекторські сили на подання позовів до користувачів лісосмуг за їх знищення: «Тих, хто безпосередньо підпалює й рубає, ми навряд чи зможемо впіймати, тому будемо стягувати збитки з тих, хто має відповідати за збереження посадок», — говорить він.
За його відомостями, знищення лісосмуг зараз ведеться хижацькими засобами і темпами: в багатьох селах існують цілі бригади, що займаються вирубуванням насаджень в лісосмугах і продажем дров. Учасники засідання в Верховній Раді Криму висловилися за посилення відповідальності тих, у кого на балансі є посадки. Комісія Верховної Ради Криму з екології збирається розглянути питання на жовтневій сесії і ухвалити постанову парламенту, в який і буде закладено комплекс заходів щодо порятунку лісосмуг. За два тижні збирається провести і своє надзвичайне засідання Рескомекоресурсів Криму, де буде ухвалено суворі заходи, але поки це ситуацію не змінює: лісопосадки продовжують горіти.
І можна не сумніватися, що наслідки степових пожеж позначаться на врожаї вже з наступного року. Річ у тім, що кращою післязбиральною агротехнікою вважається заорювання пожнивних залишків в грунт, тоді за зиму вони встигають перепріти і перетворитися на цінне добриво. Але бідні сільгосппідприємства зараз економлять кожну копійку і не в змозі провести зайву оранку. У той же час при згорянні стерні і соломи, що лежить прямо на грунті, в ньому вигоряють запаси родючого гумусу і обвуглена земля стає біднішою на корисні речовини, а отже — менш урожайною.
При цьому ситуація така, що в Криму, наприклад, якби навіть і хотіли, всі пожежі в лісосмугах загасити просто неможливо. На урядовому рівні проти пожеж були ухвалені важливі рішення. Ще в квітні цього року Рада міністрів Криму ухвалила Постанову «Про заходи щодо посилення протипожежного захисту лісів і поліпшенню матеріально- технічної бази лісових пожежних станцій 2001 року». Проте значних змін не сталося. За сім місяців 2001 року в Криму вже сталося 54 загоряння в лісових масивах на загальній площі 46 гектарів. Було задіяно 92 людини і 12 одиниць техніки. Найбільша пожежа в Криму сталася в Феодосійському лісництві — тут вогонь знищив 34 гектари лісової підстилки і 7 гектарів хвойного лісу. В одному тільки Ялтинському гірськолісовому природному заповіднику за останні п'ять років пожежами знищено близько 500 гектарів лісу. У такій ситуації лісовим протипожежним станціям не до гасіння лісосмуг. На початку серпня була проведена перевірка боєздатності лісових пожежних станцій. Вона виявила безліч недоліків. Лісові пожежні станції, як і раніше, не укомплектовані, малоефективні, техніка 1983—1987 років випуску потребує ремонту.
Адже відновити лісосмуги, що згоріли, навіть при надзвичайних заходах вдасться тільки через 4—5 років. Дерево горить швидко, а росте повільно…
ДО РЕЧІ
Як повідомили «Дню» в Міністерстві лісового господарства України, цього року на території республіки сталося 2095 лісових пожеж, 18 iз яких є великими (уражено понад 5 га території). Пожежами пройдено 2946 гектарів площі, що заподіяло матеріальних збитків на суму 4,2 млн. гривень. Зі слів головного фахівця відділу охорони і захисту лісу Мінлісгоспу Федора Можаровського, тільки 2% випадків спалахування відбувається внаслідок сухої, спекотної погоди, відсутності опадів або викликані грозою. У зв'язку з цим у Луганській області згоріли навіть листяні насадження, хоча до згоряння схильні переважно соснові лісопосадки.
Решта 98% випадків пожеж пов'язано з безвідповідальністю населення. Як сказав Ф.Можаровський, тільки в Криму через необережність відпочиваючих сталося 170 пожеж. Також він стверджує, частими є випадки навмисного підпалення. Позаяк вирубку певних ділянок лісу заборонено у зв'язку з тим, що він «молодий», дехто з громадян спеціально влаштовує пожежі з метою зібрати «горільник» — обгоріле дерево, ще придатне для використання його деревини. Проте, зазначає Ф.Можаровський, незважаючи на те, що багато випадків спалахування класифікуються часом як навмисні, кримінальні справи за цими фактами, як правило, залишаються нерозкритими, позаяк упіймати винуватця на гарячому здебільшого не вдається.
Всього з обох причин на території України щодня трапляється від 30 до 50 пожеж.
