Катерині Макарівні Макарчук нещодавно виповнилося 81. Працює... Як мільйони наших співвітчизників, Катерина Макарівна не може дозволити собі таку розкіш як відпочинок - пенсія мізерна, та й виплачують її зі значною затримкою. Довелося влаштуватися гардеробницею в центральну наукову бібліотеку міста Києва - простоювати цілу зміну, а ноги хворі. Та й тут не пощастило - бюджетників у нас годують нерегулярно. Якось почула вона радісну звістку - держава повертає заощадження громадянам і згадала про свій вклад - тисячу карбованців. Звернулася до місцевого відділення Ощадбанку й почула у відповідь: гроші на виплату заощаджень не надходили, коли будуть - невідомо.
Зобов'язання держави перед громадянами України щодо компенсації вкладів має довгу законодавчу історію. Започаткував її Указ Президента України від 24 листопада 1994 року № 698 "Про компенсацію громадянами України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху". Правонаступником Указу став Закон України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 26 листопада 1996 року (зі змінами й доповненнями від 17 листопада 1997 року). Згідно з цими актами "держава зобов'язувалася забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантувала їх компенсацію".
Це стосувалося, перед усім, заощаджень, поміщених в установи Ощадбанку та колишнього Укрдержстраху в період до 2 січня 1992 року, а також вкладів у відповідні установи протягом 1992 - 1994 рр., які були на рахунках не менше одного повного року. Заощадження повинні відновлюватися у співвідношенні 1 крб. на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року й видаватися за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 1997 року. Після піврічної боротьби навколо Державного бюджету-97, Верховна Рада на підтвердження своєї міфічної перемоги із цього питання прийняла постанову "Про виплату в 1997 році установами Ощадного банку України грошових заощаджень громадян відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".
Згідно цього документу, Кабінету Міністрів доручається 1997 року виплатити громадянам за грошовими заощадженнями, які вкладені до 2 січня 1992 року, 200 млн. гривень. 120 млн. гривень виплатити особам, яким на 1 січня 1997 року виповнилося 80 і більше років, а 80 млн. гривень - спадкоємцям або іншим фізичним та юридичним особам у розмірі державної допомоги на поховання.
Однак одне з численних вето, накладених Президентом, яке стосується запровадження закону про Держбюджет в дію, "потопило" дієвість і цієї довгожданої постанови. Як повідомила начальник Управління розвитку ощадної справи Ощадного банку України Любов Романенко, гроші від Кабміну для компенсації заощаджень громадян не надходили, чекати їх можна після набрання чинності головного фінансового документа країни. Поспішати нікуди - вже сьогодні в Україні залишилося лише приблизно 1 млн. 250 тис. вкладників, яким виповнилося 80 і більше років. А їхні спадкоємці? Можна тільки припустити скільки і яких довідок треба буде пред'явити, щоб вони отримали ці гроші. На поховання!
