Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Державою не захищені

5 вересня, 2009 - 00:00

У нашій країні все ще вельми актуальним є питання: чи легко бути підприємцем, хоч держава, що прагне побудувати ринкову, соціально орієнтовану економіку, нещодавно відсвяткувала своє повноліття, а завтра — водинадцяте відзначає День підприємця. Урочистих заходів не бракуватиме. У четвер Президент країни у Державній резиденції вручав бізнесменам, які відзначилися, державні нагороди. У той же день відзнаками нагороджувалися передовики бізнесу та Держкомпідприємництва. А вчора з цього ж приводу проводила урочисто-святкові збори Українська спілка промисловців і підприємців.

Чи не нагадує все це якийсь бенкет під час чуми? У країні на третину скоротилося промислове виробництво. Обсяг роздрібного товарообігу, включаючи сферу громадського харчування, в першому півріччі, «всохнув» майже на 20%, ще більше постраждала оптова торгівля. Велика «утруска» сталася на транспорті — що возити? Адже саме в цих галузях сконцентрувалася більшість дрібних і середніх підприємців. Та чи до свята їм нині?

Проте, малий і середній бізнес, на кого ще в перші роки незалежності покладалися великі надії, як на головний якір стабільності, з цим завданням справляються, відіграючи роль своєрідного барометра ринкових змін. Як зауважив Ярослав Мєсяц, лідер відповідної партії, малий і середній бізнес — це тепловоз, який тягне Україну, Росію й усі країни колишнього СРСР від комунізму та соціалізму до ринкової економіки та демократичного суспільства. Саме малий і середній бізнес створює в нас, вважає Мєсяц, нову еліту, нові відносини між людьми, сприяючи зростанню суспільного багатства та створенню середнього класу. Україна ще не встигла наростити критичну масу підприємницького корпусу. У нас малий і середній бізнес, за даними партійного лідера, виробляє 4 — 5% ВВП, у Росії 15 — 17%, у цивілізованих країнах — до 70%. Але в умовах кризи великі підприємства, особливо експортних галузей, постраждали набагато більше, ніж малі та середні. Вони поки що не постачають на ринок праці безробітних. Щоправда, як зазначає Мєсяц, не виключено, що така ситуація пояснюється тим, що більшість українських малих і середніх підприємств працює у тіні. Що або хто їх туди заганяє? Швидше всього, відсутність прозорих і постійних правил гри, стабільного регуляторного та податкового законодавства. Особливо страждає від такої ситуації молодь, яка просто боїться зробити свій перший крок у бізнес, розуміючи, що, працюючи у тіні, їй доведеться протистояти закону.

Задумуючись про моральний бік ведення бізнесу, потенційні підприємці далеко не завжди готові зробити свій вибір. Дійшов такого висновку, виходячи з власної практики, і молодий та успішний підприємець, депутат Кіровської районної ради Донецька Олександр Безніс. За його словами, місце у тіні стає для молодих «школою виживання, єдиним джерелом заробляння грошей». Згідно з опитуванням, проведеним ним серед друзів і приятелів-бізнесменів, 80% із них працює у тіні. Але це не лише результат відсутності стабільних правил гри. На думку Безніса, це ще й «нерозуміння молоддю того факту, що податки — це плата за цивілізацію». «Я також був одним із них», — говорить підприємець і пропонує ще на шкільній лаві виховувати в молоді патріотичний погляд на необхідність сплачувати податки.

Чи достатньо цього? Як зробити, щоб сама держава не виштовхувала підприємців у тінь? Відповідаючи на запитання «Дня» про те, як відчуває себе на Полтавщині малий і середній бізнес, губернатор Полтавської області Валерій Осадчев сказав: «Погано йому живеться. Сьогодні уряд наробив стільки різноманітних контролюючих вертикальних організацій, які взагалі нікому не підпорядковуються крім Києва. Причому керувати ними, як правило, призначають тимчасово виконуючого обов’язки, на якого й до суду не можна подати». «Усе це держструктури, — розповідає губернатор, — навіть я плутаю їхні назви й абревіатури, через відсутність нормального бюджетного фінансування, намагаються виживати шляхом корупційних «наїздів» на погано захищений малий і середній бізнес». «Багато бізнесменів від цього страждають», — говорить Осадчев, і, як приклад, розповідає, що в Полтаві, заради земельної ділянки, був ліквідований книжковий ринок, який давав роботу не одній сотні підприємців.

На думку Осадчева, малий і середній бізнес в умовах кризи могла би захистити спрощена система оподаткування, особливо в тому випадку, якщо б граничний розмір річного обороту для підприємців був підвищений до мільйона, або, ще краще, до двох мільйонів гривень. «Сьогоднішні 500 тисяч, з урахуванням інфляції, майже ніщо, — говорить губернатор і додає: — Для захисту малого та середнього бізнесу нічого не було зроблено. Більш того, податковий тиск на нього збільшили, домагаючись авансових платежів».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День
Газета: