22 квітня Указом Президента України ліквідовано Державний комітет у справах релігій. Це не стало великим сюрпризом, оскільки Президент повідомив про наміри скоротити цей підрозділ, серед багатьох інших структур, одразу після виборів. В Указі зазначається, що «ліквідація Держкомрелігій пов'язана з необхідністю вдосконалення системи органів виконавчої влади й виконанням зобов'язань України перед Радою Європи». Як повідомляє прес-служба Президента, функції цього комітету передано Міністерству юстиції (сподіваймося, що не всі функції та не в тому самому обсязі. — К.Г.), в якому буде створено відповідний урядовий орган.
Мотивом для ліквідації Держкомрелігій стало переконання Президента в тому, що уряд не повинен вести свою політику в сфері релігійного життя і що віросповідання є особистою справою кожного. А всі проблеми, пов'язані з релігією, можуть і повинні вирішуватися судом. Ні для кого не є таємницею і той факт, що під час останніх виборів Держкомрелігій певним чином зловжив своїми повноваженнями і не використав наявних в нього важелів впливу для запобігання незаконному втручанню деяких церков у політичні процеси. Що, звісно, могло повторитися і в майбутньому.
Держкомрелігій було створено 1995 року одразу після приходу до влади президента Кучми. Неважко припустити, що метою було забезпечення необхідного впливу на ієрархію українських церков, а через неї — на віруючий електорат. Протягом останніх 8 років Комітет очолював доктор філософських наук Віктор Бондаренко, який до цієї посади керував Відділом науки й освіти Адміністрації президента.
Більшість голів великих українських церков явно або неявно давно висловлювали переконання в тому, що Держкомрелігій не є необхідною ланкою в системі як влади, так і релігії. Деякі впливові ієрархи мали можливість обходитися взагалі без Комітету, вирішуючи свої стратегічні питання «нагорі». А відповідні управління на місцях фактично не контролювалися Держкомрелігій.
У зв'язку зі скороченням Держкомрелігій виникає ряд запитань, на які немає відповідей в Указі Президента: 1) Які функції й повноваження матиме згаданий підрозділ Міністерства юстиції і хто ним керуватиме? 2) Чи не стане відділ Мін'юсту функціональною копією Держкомрелігій? 3) Як зміняться структура й повноваження місцевих органів, які займаються сьогодні релігійними справами? (Це питання надзвичайної ваги!) І нарешті — чи буде посилено роль суду при вирішенні конфліктів, пов'язаних із церквами? (Газета «День» поки що не зуміла отримати в Міністерстві юстиції відповіді на ці запитання).
