Як ми шануємо своїх Великих? Запитання аж ніяк не риторичне — адже народ, який дозволяє собі зневажати своє минуле, неодмінно стане беззахисним перед майбутнім. А зневага до минулого має зараз і таку «стандартну», на превеликий жаль, уже мало не «звичайну» форму — байдужість до наших видатних постатей, котрі заклали наріжний камінь у духовний храм нації.
22 листопада (за старим стилем) — день народження Григорія Сковороди. Річниця неювілейна, проте... Ідеться про найбільшого українського філософа всіх часів, людину унікальну, чиї світоглядні пошуки допомогли нашому народу зберегти істинну свободу духу в найважчі часи чужинецького деспотичного поневолення, тому цей день за визначенням є небайдужим для суспільства.
«День» звернувся до постійного автора нашої газети Дмитра Дроздовського, чий життєвий і творчий шлях був і є тісно пов’язаний з духовною колискою Сковороди — Києво-Могилянською академією, з проханням розповісти, як саме студенти НаУКМА ставляться до пам’яті та спадщини Григорія Савича, як зберігають у цей день (і не тільки в цей день!) його традиції. Як відзначив Дмитро Дроздовський, щороку — до Дня академії, який відзначається 15 жовтня — викладачі й студенти проводять акцію «Чистий Сковорода» (або «Кришталевий Сковорода»), тобто чистять ошатний і чарівний пам’ятник мандрівному філософу навпроти будівель НаУКМА. Проте це — зовнішній, суто ритуальний бік справи, відзначив пан Дмитро. Систему поглядів Сковороди, його ідеї вивчають в Академії щоденно, на регулярній основі; читаються постійні спеціальні курси, присвячені спадщині великого філософа, на кафедрі філософії та релігієзнавства й на всіх кафедрах філологічного профілю НаУКМА. Головне ж полягає, на думку пана Дроздовського, в тому, що дух вільнодумства, освячений іменем Сковороди (згадаймо такі вислови нашого геніального мудреця: «Світ ловив мене, та не спіймав», «Сягай вершини — матимеш середину», «Чим сильніше стискатимеш скелю — то пружніше вона буде рости нагору!»), цей дух став однією з питомих рис студентства Могилянки.
Узагалі, поняття «дух великих» грає (мало б грати!) значно суттєвішу роль у громадському житті та політиці, ніж може здатися на перший погляд. Це позначається і на ювілеях видатних людей. Так, 22 листопада Франція відзначає 120-річчя від дня народження генерала Шарля де Голля. Дату було згадано доволі скромно, не як державне свято (більше уваги було приділено 9 листопада — 40-й річниці смерті великого президента Франції). Проте все ж французи знають: цей лідер повернув своїй Вітчизні статус Великої Держави, честь та самоповагу. Про це говорив 9 листопада президент Ніколя Саркозі, підкресливши, що Франція залишається вірною політичній спадщині генерала де Голля — велич держави, незалежність, зміцнення Європи від Атлантики до Уралу.
Залишатися вірним спадщині — ось у чому річ. Це — не справа формальних ритуалів, а справа совісті, розуміння та усвідомлення.
— День народження видатного українського філософа активно відзначають на Харківщині з ініціативи Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, — розповідає проректор вишу з науково-педагогічної та виховної роботи Ганна ТРОЦКО. — Ще за два тижні до дня народження мислителя, 9 листопада, в селі Сковородинівка — там похований філософ і знаходиться унікальний музейний комплекс — відбулася науково-практична конференція «Знайомство з безсмертним ученням Сковороди». Знайомилися з ученням філософа студенти Харківського національного педагогічного університету, а також учні місцевої школи, якою опікується виш, а сприяли їм в цьому українські вчені та філософи, зокрема, професор Леонід Ушкалов, доктор філологічних наук, провідний сковородинознавець, один із найпотужніших вітчизняних медієвістів. Безпосередньо в день народження Григорія Сковороди в університеті тривали кураторські години. А з 1 по 3 грудня на базі Харківського національного педагогічного університету відбудуться Сковородинські читання, які згуртують не лише молодь, а й провідних українських вчених навколо теми ролі Григорія Сковороди в науці. Загалом постать великого українського філософа, поета й народного просвітителя незримо присутня в університеті. Для нас Григорій Сковорода — це символ зв’язку поколінь у виконанні важливих завдань навчання та виховання.
КОМЕНТАР
Георгій ШИБАНОВ, житель с. Чорнухи:
— Останнім часом батьківщина Григорія Сковороди — мальовничі Чорнухи, що на Полтавщині, все більше привертають до себе увагу культурної громадськості різними цікавими заходами з популяризації творчості великого земляка. Так, наприкінці вересня тут відбулося традиційне літературно-мистецьке свято «Благословенні ви, сліди мандрівника Сковороди», в якому взяли участь науковці, майстри художнього слова з Полтави, Переяслав-Хмельницького, Києва, митці обласного центру. А нещодавно в Чорнухах відрили картинну галерею Літературно-меморіального музею Григорія Сковороди. Вона розташувалася в п’яти ошатних залах в окремому приміщенні поруч із музеєм. У першу її експозицію ввійшли твори студентів Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури (Київ), які в липні цього року провели в Чорнухах пленер «Образотворча Сковородіана», полотна місцевих майстрів пензля. Наприкінці листопада щороку в Чорнухах проводиться районний конкурс серед учнівської молоді на кращих знавців творчості Григорія Сковороди. На переможців вже чекають нагороди, які їм вручать 3 грудня — у день народження Григорія Сковороди (за новим стилем). Також чорнухівці працюють над проектом «Сковорода-300». У рамках цього проекту поблизу Чорнух навесні цього року було висаджено дубовий гай. У цій природоохоронній іменній акції взяли участь представники громадськості краю, діячі культури й мистецтва Полтавщини, України. Розробляються нові цікаві туристично-екскурсійні маршрути на батьківщину Григорія Сковороди. Буде оновлена експозиція його музею. У ініціаторів згаданого проекту є також задум відкрити в Чорнухах до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди, яке буде відзначатися в 2022 році, статуарний пам’ятник видатному філософу й просвітителю. На даний час тут є його погруддя.
