Військовий парад на честь 65-річчя Перемоги в Москві став одним із наймасштабніших за останній час. Уперше в історії Красною площею марширували солдати з 13 іноземних держав — країн СНД (включаючи Україну), Великої Британії, Франції, США, Польщі. На параді побували лідери 21 іноземної держави, серед них і німецький канцлер Ангела Меркель, яка критикувала Росію за «надмірне застосування сили» в серпневому російсько-грузинському конфлікті 2008 року. Російська влада запросила лідерів із країн СНД, за винятком грузинського президента Михайла Саакашвілі. Як у Грузії оцінили факт незапрошення офіційної делегації із Грузії на парад, «Дню» розповів голова правління грузинського Інституту стратегії та розвитку Андро БАРНОВ.
— Усі розуміють, що відбувається, — Росія хоче зближуватися з Європою, а Саакашвілі при цьому зображається як ізгой. Це політика Путіна, яка в Росії, можливо, і працює, але ми знаємо справжній стан справ.
Утім, на подальші відносини з Росією ми дивимося з надією, але конкретних кроків із російського боку ми не бачимо. Якщо казати про форму, в якій це має бути зроблене, то це, швидше, відновлення стосунків між урядами двох країн. Але справи йдуть інакше, російська політика сьогодні націлена на те, аби створити грунт для скинення нинішнього грузинського уряду. Це, звичайно, деструктив, і не дає жодних надій на швидке відновлення відносин. З іншого боку, Росія ще повинна визнати все те, що вона скоїла в серпні 2008 року.
Зараз Південна Осетія — це просто російська військова база, не більше. На жаль, те саме буде із Абхазією. Абхазія це чудово розуміє і побоюється. Це реальність. Не треба вимагати від слабкої Грузії, аби вона змінилася, коли сильна Росія цього не зробила. Хай сама Росія змінить свою поведінку, і я впевнений, що це позитивно відбилося б у першу чергу на Росії.
Піар-кампанією Росії у Грузії є й частина нашої так званої опозиції. Хоча це теж брехня. Ці «опозиціонери» не мають підтримки в країні — в них рейтинг не більше 1—2%. І то — це люди, яким платять. Це не реальні політичні сили. А ті, в кого є опора серед грузинського населення, беруть участь у виборах, із ними проблеми немає. Вони також вважають, що з Росією потрібно налагоджувати контакти, але, звичайно, не за рахунок свого суверенітету.