«Нашим завданням є сприяння затвердженню в Україні свободи слова та проведенню демократичних парламентських виборів у 2006 році». У цьому дусі висловилися днями вкотре прибулі до нашої країни «старі знайомі» офіційного Києва, доповідачі моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен і Рената Вольвенд (на фото). Повне дежа вю: те саме доповідачі моніторингового комітету ПАРЄ говорили й перед виборами-2004. Час і влада інші — вимоги в ПАРЄ колишні. Чи означає це, що вона не впевнена в тому, що нинішня влада в Україні з погляду демократичності справді відрізняється від старої до кращого?
Від прямої відповіді на це запитання кореспондента «Дня» пані Северенсен і Вольвенд учора на прес-конференції в Києві ухилилися. Проте наголосили, що українська влада вже повинна починати готуватися до парламентських виборів 2006 року, вже сьогодні слід докласти зусиль, щоб ці вибори пройшли чесно та демократично. Зі слів пані Северінсен, для цього українцям час зайнятися усуненням багатьох технічних проблем, як, наприклад, помилок у списках і недоліків законодавства. Зокрема, урегулювання вимагає проблема голосування за відкріпними талонами, переконана пані Северінсен.
Кажучи про ситуацію з дотриманням норм демократії загалом, Ханне Северінсен і Рената Вольвенд відзначили багато позитивних чинників. На їхню думку, в результаті помаранчевої революції Україна зробила великий крок у затвердженні демократичних норм. Співдоповідачі ПАРЄ повідомили, що за кілька днів перебування в Києві їм вдалося зустрітися зі значною частиною керівництва країни, серед них — прем’єр-міністр, Держсекретар Президента та Генпрокурор. Висновок, який вони зробили, оптимістичний: нові керівники української держави розуміють необхідність переходу від демократичної риторики до конкретних дій із утвердження демократії. Ханне Северінсен також зазначила, що в Україні зникло таке явище, як темники. За її словами, переглядаючи різні програми українського телебачення, вона звернула увагу на те, що новини стали різноманітнішими.
Утім, зазначили співдоповідачі, список зобов’язань України перед Радою Європи, які слід виконати та за виконанням яких ПАРЄ пильно стежитиме, також поки що довгенький. І містить він, зокрема, прийняття низки законодавчих актів, а також, зрозуміло, — постійне та неухильне дотримання демократичних норм у повсякденному суспільно-політичному житті. Європа чекає від України подальших результатів у справі Гонгадзе, — заявила Ханне Северінсен, висловивши надію, що знайдуть не лише виконавців та організаторів цього злочину, а й замовників. При цьому вона нагадала, що при Раді Європи була створена спеціальна комісія з цієї справи, представники якої незабаром прибудуть до України, щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває розслідування. Відповідаючи на запитання журналістів, доповідачі ПАРЄ заявили про необхідність покарання тих посадових осіб в Україні, які були причетні до фальсифікацій президентських виборів, водночас акцентувавши увагу на неприпустимості переслідування громадян, які голосували «не за того кандидата».
Але головна увага ПАРЄ спрямована вже не на минулі, а на майбутні українські вибори. Лакмусовим папірцем для нової української влади, показником її демократичності стане належний рівень проведення парламентських виборів-2006, заявили представники ПАРЄ. Якщо вибори пройдуть на належному рівні, моніторинг України, що триває вже 9 років, може бути припинений, повідомила Ханне Северінсен. Іншими словами, Рада Європи до нової української влади ставиться за принципом: довіряй, але перевіряй. Сама нова влада, її наміри та найперші кроки викликають у представників Ради Європи позитивні емоції. Водночас європейці не схильні довіряти лише словам і хотіли б подивитися на нове українське керівництво в справі. «Справою», на їхню думку, стануть найближчі парламентські вибори.
