Ось думка зацiкавлених сторiн i болiльникiв про гру в Лансі.
Данiель ЛЕКЛЕРК,
головний тренер «Ланса»:
— На жаль, на «Ланс» сьогодні чекала невдача, і результат матчу нас, ясна річ, засмутив. Ми розраховували зіграти краще, але деякі обставини були проти нас. Ще і ще раз доводиться згадувати прикру дискваліфікацію Вереля. Попри нашу апеляцію УЄФА не змінило свого рішення, але, як виявилося, на «Ланс» чекала ще одна велика неприємність — видалення на самому початку матчу капітана команди Фредеріка Дею.
— Ви вважаєте рішення арбітра несправедливим?
— 50 на 50. Арбітр дуже молодий (30 років. — Авт.), і для прийняття іншого рішення йому не вистачило досвіду.
— Чи закономірна, на ваш погляд, перемога динамівців у групі?
— Можливості «Динамо» високі, але в футболі, а особливо в окремих матчах, не завжди перемагає найсильніший. «Лансу» не вистачило волі, нервів, а головне — більш вдалої ситуації. У будь-якому випадку я пишаюся своїми футболістами, думаю, вони заслуговують на похвалу, зокрема, й за гру проти «Динамо».
— Які, на ваш погляд, шанси «Динамо» в подальшій боротьбі за Кубок чемпіонів?
— Не менші, ніж в інших команд.
Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО,
тренер «Динамо»:
— Ясна річ, ми знали, що гра з «Лансом» буде важкою, адже вона виявилася кубковою — тільки переможець цього поєдинку продовжував боротьбу в нинішній Лізі чемпіонів. Наші гравці, хоча й припустилися кількох помилок, без яких футбол не обходиться, діяли з позамежною самовіддачею, і закономірним я назвав би результат не тільки матчу, а й року. Команда це заслужила.
— Головний удар по «Лансу» планувався в другому таймі з виходом на поле Косовського й Белькевича?
— Загалом, так. У першому таймі, знаючи, що гра буде в’язкою, що «Ланс» обов’язково спробує нагнітати ініціативу, ми повинні були, передусім, вимотати його. А з виходом Косовського й Белькевича «Динамо», як і планувалося, збільшило командну швидкість. «Ланс» виявився не готовим до такого повороту.
Гійом ВАРМЮЗ,
воротар «Ланса»:
— Занадто часто на мене викочувалися динамівські нападаючі. Запитайте будь-якого воротаря, що він повинен при цьому відчувати — як мінімум, постійний неспокій. Проте я розумію наших захисників — під час матчу вони змушені були ризикувати, захоплюючись підтримкою атаки, адже «Ланс» програвав у рахунку.
— Напевне, вам особливо запам’ятався Шевченко?
— Скажу лише, що проти його ударів я зробив усе, що міг, але цього виявилося замало.
Олександр ШОВКОВСЬКИЙ,
воротар «Динамо»:
— Надійність дій наших захисників додала мені впевненості в собі. Ми перемогли, пробились у чвертьфінал — це головне. Для будь-якого воротаря за будь-якого результату прикро, коли м’яч опиняється в його воротах. Та дуже вже точним був удар Шміцера...
Мікаель ДЕБЬОВ,
півзахисник «Ланса»:
— Одне з завдань, поставлених тренером переді мною, полягало в нагнітанні командного темпу. Часом, здається, нам це вдавалося. Проте, на жаль, у швидкості динамівці досягли більшого успіху.
— Звідси й результат?
— Значною мірою, так.
Каха КАЛАДЗЕ, захисник «Динамо»:
— Мені вдалося забити в такому матчі — певна річ, довго пам’ятатиму цей гол, я ж усе-таки захисник.
— Це була домашня заготовка?
— Думаю, з чотирьох м’ячів, забитих у цьому матчі, не було жодного випадкового.
Володимир ШМІЦЕР,
нападаючий «Ланса»:
— Шкода, що мій гол уже нічого не міг змінити. Ми поступилися сильнішому супернику — потрібно знайти мужність признатися собі в цьому.
Сергій РЕБРОВ,
нападаючий «Динамо»:
— Ми могли забити ще кілька м’ячів. Та поки що вистачило і трьох — а нереалізовані моменти буде проаналізовано. Йдемо у відпустку з почуттям виконаного обов’язку. Спасибі болільникам за підтримку.
Леонід КРАВЧУК,
народний депутат України:
— Гра мене цілком задовольнила. Стартовий прорив Шевченка і видалення французького захисника енною мірою зумовили її результат. Діяли динамівці впевнено, розмашисто й видовищно.
Віддамо належне французьким болільникам. Наприкінці матчу, коли було вже абсолютно очевидно, що «Ланс» поступився за всіма статтями, болільники своєю поведінкою на трибунах продовжували славити улюблену команду.
— Коли ви остаточно повірили в перемогу динамівців?
— У перерві матчу, коли посол України у Франції Анатолій Зленко вдягнув на голову капелюха, який перед тим тримав у руках, і сказав мені: «Отепер голи посипляться у ворота «Ланса». А коли серйозно — то після другого гола.
Григорій СУРКІС,
народний депутат України,
почесний президент
АТ «ФК «Динамо» (Київ)»:
— «Динамо» перемогло заслужено. Водночас це було ще одне виснажливе випробування для всіх нас. Адже маючи колосальну перевагу, наші гравці раз у раз не використовували голові моменти — давався взнаки не лише величезний психологічний тягар відповідальності за результат матчу, а також завершений надзвичайно важкий для «Динамо» сезон, який команд провела блискуче. Перемога над «Лансом» — це не тільки вихід у чвертьфінал. Це також очки в рейтингову скарбницю нашої національної асоціації. Це, нарешті, довгождане друге вакантне місце в можливо стартуючому наступного року турнірі з новими формулою і якістю — Суперлізі.
Попереду захоплююча футбольна весна. З оптимізмом чекатимемо на чвертьфінали, а трішки згодом — ключового відбіркового поєдинку Евро-2000 з Францією. Клубного чемпіона країни, збірна якої найсильніша у світі, ми вже перемогли.
№238 11.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Ось думка зацiкавлених сторiн i болiльникiв про гру в Лансі.
Данiель ЛЕКЛЕРК,
головний тренер «Ланса»:
— На жаль, на «Ланс» сьогодні чекала невдача, і результат матчу нас, ясна річ, засмутив. Ми розраховували зіграти краще, але деякі обставини були проти нас. Ще і ще раз доводиться згадувати прикру дискваліфікацію Вереля. Попри нашу апеляцію УЄФА не змінило свого рішення, але, як виявилося, на «Ланс» чекала ще одна велика неприємність — видалення на самому початку матчу капітана команди Фредеріка Дею.
— Ви вважаєте рішення арбітра несправедливим?
— 50 на 50. Арбітр дуже молодий (30 років. — Авт.), і для прийняття іншого рішення йому не вистачило досвіду.
— Чи закономірна, на ваш погляд, перемога динамівців у групі?
— Можливості «Динамо» високі, але в футболі, а особливо в окремих матчах, не завжди перемагає найсильніший. «Лансу» не вистачило волі, нервів, а головне — більш вдалої ситуації. У будь-якому випадку я пишаюся своїми футболістами, думаю, вони заслуговують на похвалу, зокрема, й за гру проти «Динамо».
— Які, на ваш погляд, шанси «Динамо» в подальшій боротьбі за Кубок чемпіонів?
— Не менші, ніж в інших команд.
Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО,
тренер «Динамо»:
— Ясна річ, ми знали, що гра з «Лансом» буде важкою, адже вона виявилася кубковою — тільки переможець цього поєдинку продовжував боротьбу в нинішній Лізі чемпіонів. Наші гравці, хоча й припустилися кількох помилок, без яких футбол не обходиться, діяли з позамежною самовіддачею, і закономірним я назвав би результат не тільки матчу, а й року. Команда це заслужила.
— Головний удар по «Лансу» планувався в другому таймі з виходом на поле Косовського й Белькевича?
— Загалом, так. У першому таймі, знаючи, що гра буде в’язкою, що «Ланс» обов’язково спробує нагнітати ініціативу, ми повинні були, передусім, вимотати його. А з виходом Косовського й Белькевича «Динамо», як і планувалося, збільшило командну швидкість. «Ланс» виявився не готовим до такого повороту.
Гійом ВАРМЮЗ,
воротар «Ланса»:
— Занадто часто на мене викочувалися динамівські нападаючі. Запитайте будь-якого воротаря, що він повинен при цьому відчувати — як мінімум, постійний неспокій. Проте я розумію наших захисників — під час матчу вони змушені були ризикувати, захоплюючись підтримкою атаки, адже «Ланс» програвав у рахунку.
— Напевне, вам особливо запам’ятався Шевченко?
— Скажу лише, що проти його ударів я зробив усе, що міг, але цього виявилося замало.
Олександр ШОВКОВСЬКИЙ,
воротар «Динамо»:
— Надійність дій наших захисників додала мені впевненості в собі. Ми перемогли, пробились у чвертьфінал — це головне. Для будь-якого воротаря за будь-якого результату прикро, коли м’яч опиняється в його воротах. Та дуже вже точним був удар Шміцера...
Мікаель ДЕБЬОВ,
півзахисник «Ланса»:
— Одне з завдань, поставлених тренером переді мною, полягало в нагнітанні командного темпу. Часом, здається, нам це вдавалося. Проте, на жаль, у швидкості динамівці досягли більшого успіху.
— Звідси й результат?
— Значною мірою, так.
Каха КАЛАДЗЕ, захисник «Динамо»:
— Мені вдалося забити в такому матчі — певна річ, довго пам’ятатиму цей гол, я ж усе-таки захисник.
— Це була домашня заготовка?
— Думаю, з чотирьох м’ячів, забитих у цьому матчі, не було жодного випадкового.
Володимир ШМІЦЕР,
нападаючий «Ланса»:
— Шкода, що мій гол уже нічого не міг змінити. Ми поступилися сильнішому супернику — потрібно знайти мужність признатися собі в цьому.
Сергій РЕБРОВ,
нападаючий «Динамо»:
— Ми могли забити ще кілька м’ячів. Та поки що вистачило і трьох — а нереалізовані моменти буде проаналізовано. Йдемо у відпустку з почуттям виконаного обов’язку. Спасибі болільникам за підтримку.
Леонід КРАВЧУК,
народний депутат України:
— Гра мене цілком задовольнила. Стартовий прорив Шевченка і видалення французького захисника енною мірою зумовили її результат. Діяли динамівці впевнено, розмашисто й видовищно.
Віддамо належне французьким болільникам. Наприкінці матчу, коли було вже абсолютно очевидно, що «Ланс» поступився за всіма статтями, болільники своєю поведінкою на трибунах продовжували славити улюблену команду.
— Коли ви остаточно повірили в перемогу динамівців?
— У перерві матчу, коли посол України у Франції Анатолій Зленко вдягнув на голову капелюха, який перед тим тримав у руках, і сказав мені: «Отепер голи посипляться у ворота «Ланса». А коли серйозно — то після другого гола.
Григорій СУРКІС,
народний депутат України,
почесний президент
АТ «ФК «Динамо» (Київ)»:
— «Динамо» перемогло заслужено. Водночас це було ще одне виснажливе випробування для всіх нас. Адже маючи колосальну перевагу, наші гравці раз у раз не використовували голові моменти — давався взнаки не лише величезний психологічний тягар відповідальності за результат матчу, а також завершений надзвичайно важкий для «Динамо» сезон, який команд провела блискуче. Перемога над «Лансом» — це не тільки вихід у чвертьфінал. Це також очки в рейтингову скарбницю нашої національної асоціації. Це, нарешті, довгождане друге вакантне місце в можливо стартуючому наступного року турнірі з новими формулою і якістю — Суперлізі.
Попереду захоплююча футбольна весна. З оптимізмом чекатимемо на чвертьфінали, а трішки згодом — ключового відбіркового поєдинку Евро-2000 з Францією. Клубного чемпіона країни, збірна якої найсильніша у світі, ми вже перемогли.
№238 11.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
