Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Динамо» залишилось «на нулі»

«Спортинг» — «Динамо» — 3:0
14 грудня, 2007 - 00:00

Як виявилось, найцікавішим із усього, що зробили київські динамівці під час поїздки до Лісабона на заключний матч групового турніру Ліги чемпіонів із місцевою командою «Спортинг», була прес-конференція тренера команди Лужного за день до гри. Виконувач обов’язків наставника «Динамо» заявив, що його команда приїхала перемагати.

Запитаєте, що у цьому було цікавого? Справа у тім, що новоспечений тренер чемпіонів України говорив те саме перед кожним із двох попередніх матчів Ліги чемпіонів, на які команда вийшла під його керівництвом. Лужний збирався перемогти і «Манчестер Юнайтед», і «Рому», одразу ж після гри забуваючи, що казав учора, і стверджуючи, що така команда взагалі ні на що не здатна. Чомусь відчувалося, що і цього разу тренер наврочить. Так воно і виявилось.

Ми розуміємо, що ні від яких прикмет чи випадків те, що сталося, не залежало. Тому що випадково програти з великим рахунком можна один раз. Нехай два. Коли ж кожен наступний суперник перемагає чемпіонів України з ганебним для команди з такими традиціями рахунком, усім зрозуміло, що треба щось робити.

За два дні до від’їзду «Динамо» до Лісабона тренером команди був призначений московський фахівець Сьомін. Але він стане до роботи вже у новому році. Дотягнутися, мов у тяжкому ярмі, до закінчення групового турніру Ліги чемпіонів випало лише половині із динамівців на чолі з Лужним, із людиною, яка три місяці тому навіть першим помічником тренера у «Динамо» не працювала. Гравці ж виглядали ніби ображеними на те, що група їхніх партнерів, пославшись на травми, вже давно відпочиває, зі смаком витрачаючи отримані за контрактом з «Динамо» чималенькі гроші, а вони мають ще бігати по всяким лісабонам.

Звісно, що все це авторські вигадки. Насправді ж українська команда, в якій цього разу було аж п’ятеро українців, вийшла на поле боротися за перемогу. Але виходило це у киян так, що м’яч увесь час опинявся у суперників. Погано грала уся команда, і виділити можна хіба що тих, хто помилявся менше за всіх. Та чи варто? Видається, що у нинішнє «Динамо» кого не бери, все одно вийде Гавранчич. Тобто футболіст, який, подібно до власника названого вище прізвища, давно зупинився у своєму зростанні, а його гра не викликає ніяких інших запитань, окрім одного: «За що?». Справді, за що таких гравців тримають у команді і за що їм платять шалені гроші? Загадка, відповідати на яку сьогодні у «Динамо» немає кому. Новий тренер Сьомін ще не в курсі, а той, що був, так у курс справи і не увійшов.

Навіть наполовину не був заповнений красень- стадіон у Лісабоні, пофарбований у зелені кольори команди «Спортинг». У господарів поля перед грою була купа проблем як і з грою, так і зі стосунками всередині команди. Та навіть з цими проблемами португальська команда, де теж вистачало іноземців, впевнено і акуратно обіграла гостей з України, примусивши їхніх прихильників мріяти про те, щоб це все скоріше закінчилось.

До призначеного у їхні ворота одинадцятиметрового динамівці ще так-сяк тримались, а пропустивши м’яч, зовсім втратили контроль над грою. Португальська команда, якій результат, так само, як і нашій, був у турнірному сенсі байдужий, запропонувала у другій половині гри відкритий футбол без щільного захисту. Та навіть коли кияни і наближалися до чужих воріт, вони не знали, що робити далі. Одного разу м’яч відскочив просто на ногу Реброва, який був просто навпроти воріт у десяти метрах. Колишній наш видатний майстер настільки розхвилювався, що пробив зовсім не в бік воріт.

«Спортинг», навпаки, майже не хвилювався, спокійно будуючи гру і контролюючи хід подій. Із купи створених моментів господарі поля реалізували лише два, що дало підсумкове 3:0. А могло б бути і більше. Якщо ви гадаєте, що серії європейських матчів, гіршої за цьогорічні динамівські 0:4, 1:4, 0:3, бути не може, то ви помиляєтесь. Добре, що груповий турнір вчасно закінчився, і «Динамо» вже немає де і кому програвати.

Команда вибула із єврокубків поки що із найбільш ганебним результатом за всю свою історію. У порівнянні із цим «досягненням» навіть один непрограний матч буде наступного разу виглядати досягненням. Бо ж від нуля підніматись завжди легше. Та чи таких «досягнень» чекають від «Динамо» прихильники команди з усіх усюд, у тому числі й із Португалії? Запитання риторичне.

Ліга чемпіонів. Груповий турнір. 6-й тур.

«Спортинг» — «Динамо» — 3:0
«Рома» — «Манчестер Юнайтед» — 1:1

Микола НЕСЕНЮК, Лісабон — Київ
Газета: