Востаннє «Динамо» стартувало в Лізі чемпіонів з перемогою 3:1 дванадцять років тому. Тоді з таким рахунком команда Валерія Лобановського обіграла на виїзді нідерландський ПСВ, а попереду динамівців чекали поєдинки з англійським «Ньюкаслом» та іспанською «Барселоною»...
Із нинішніх гравців «Динамо», яке тепер очолює Валерій Газзаєв, той старт Ліги чемпіонів пам’ятають лише Олександр Шовковський та Андрій Шевченко, яким тоді було трохи за двадцять і усе футбольне життя було ще попереду. Тепер попереду в них знову гра проти «Барселони», проти клубного чемпіона Європи, проти команди, яку багато хто вважає непереможною. Але перш ніж вирушити до Іспанії та перевірити, на що здатне в Європі нинішнє «Динамо», слід було провести стартовий матч групового турніру проти чинного чемпіона Росії — лідера поточного чемпіонату Росії команди «Рубін» із Казані.
Одразу хочу відзначити, що атмосфера гри «Динамо» проти «Рубіна» в Києві була абсолютно нічим не схожа на ситуацію навколо торішнього матчу «Динамо» з іншою російською командою — московським «Спартаком». Із столиці Татрстану до Києва прибули лише півтори сотні вболівальників, і поводились вони напрочуд толерантно. Казанських глядачів можна було б наводити у приклад деяким нашим співвітчизникам, які поводяться на трибунах стадіону і поза ними не найкращим чином. Гості з Росії палко підтримували свою команду, а коли та врешті програла, подякували оплесками як переможцям, так і переможеним. Не було ні бійок, ні димових шашок, ні образ на чиюсь адресу. Але все це було лише однією із декорацій чудового футбольного спектаклю, який подарували глядачам теплим осіннім вечором футболісти обох команд.
«Рубін» прибув до Києва беззаперечним лідером чемпіонату Росії, перемігши перед цим у п’яти матчах поспіль. Проте вже перші хвилини гри показали, що бути першими в Росії — зовсім не означає грати краще за «Динамо». Тренер казанців Курбан Бердиєв побудував гру своєї команди дуже раціонально. Настільки, що за весь перший тайм кияни жодного разу не спромоглися потрапити м’ячем у рамку воріт Сергія Рижикова. Водночас гості використали єдиний гострий момент біля воріт «Динамо», й Алехандро Домінгес точно пробив штрафний удар — 0:1. Оце, власне, й усе, що було створено чемпіонами Росії біля київських воріт.
У другій половині гри динамівці збільшили темп, а після того як на заміну вийшли Олег Гусєв та Тіберіу Гіоане, перевага господарів поля стала тотальною. Гол, як кажуть у таких випадках, назрівав. У підсумку упродовж п’ятнадцяти хвилин наприкінці матчу цих голів визріло одразу три. Результативно пробили Айїла Юссуф, Жерсон Маграо та Олег Гусєв. Окрім них, забити м’яча могли Артем Мілевський, Андрій Шевченко, Тіберіу Гіоане... Такого атакуючого тиску в матчі групового турніру Ліги чемпіонів у виконанні «Динамо» не доводилося бачити вже багато років. Чи то у Валерія Газзаєва насправді виключно сильна команда, чи просто суперник цього разу виявився не дуже потужним? Відповідь на це запитання ми одержимо менше ніж за два тижні — 29 вересня «Динамо» зіграє на виїзді із «Барселоною». От тоді ми й побачимо, на що можуть реально претендувати в Європі чемпіони України. Не будемо зайвий раз згадувати про те, як зіграли ці команди між собою дванадцять років тому. Просто потішимося з того, що після першого туру групового турніру Ліги чемпіонів «Динамо» впевнено посідає перше місце в групі, випереджаючи, окрім «Барселони» та «Рубіна», ще й італійський «Інтернаціонале» з Мілана. Хотілося б, щоб це місце наша команда зберегла за собою якомога довше.
Ліга чемпіонів. Груповий турнір. 1 тур. «Динамо» — «Рубін» — 3:1. «Інтер» — «Барселона» — 0:0
