Українські актори, письменники та музиканти звернулися до Віктора Януковича з проханням не допустити знищення українського дубляжу — «не лише галузі, яка найбільш динамічно розвивається в сьогоднішній Україні, а й значного інтелектуального здобутку». Про це йдеться у відкритому листі до Президента України, який підписали, зокрема, Богдан Бенюк, Богдан Жолдак, Олексій Хостікоєв, Сашко Положинський, Віктор Морозов, Ірена Карпа, Анатолій Дністров, Людмила Таран, Лариса Денисенко та інші діячі культурно-громадського життя. Повний текст звернення розміщений на сайті kino-pereklad.org.ua.
Відповідальність за загрозу знищення українського дубляжу митці покладають на «абсолютно безвідповідальні дії окремих політиків та посадовців».
«Український дубляж став справжнім інтелектуальним здобутком. Причому це спільний інтелектуальний здобуток як україномовних, так і російськомовних громадян нашої країни — артистів, режисерів, перекладачів, які працювали над його створенням, а також глядачів, що в усіх куточках нашої країни сказали українському дубляжу «так», масово відвідуючи кінотеатри», — стверджують у листі його автори.
Митці пишуть, що «невеличкою групою осіб... розв’язана масова кампанія по його (українського дубляжу. — прим. «Дня») дискредитації». Далі у зверненні наводять кілька найбільш поширених міфів. Зокрема, щодо зменшення кількості глядачів та закриття кінотеатрів внаслідок запровадження україномовних кінопоказів, порушення конституційних прав російськомовних громадян.
«У зв’язку з цим хочемо вас проінформувати, що «після рішення Конституційного Суду про переклад іноземних фільмів українською мовою спостерігалось стале зростання кількості глядачів, які прийшли в українські кінотеатри. Так, 2009 року кількість глядачів порівняно з попереднім роком зросла на 15%, з початку цього року відвідуваність кінотеатрів зросла вже на 19%. Лише за останній час нове обладнання, в тому числі для перегляду фільмів у форматі 3D, було встановлено в 40 кінотеатрах», — ідеться в листі.
Звернення також спростовує закиди щодо порушення прав російськомовного населення: «фільми російського виробництва, які демонструються з оригінальним російським звуковим супроводом, займають не менше 30% українського кіноринку».
Український дубляж, на думку підписантів звернення, став рятівним і для української кіногалузі, і для акторів. «Українське кіновиробництво перебуває в украй занедбаному стані. За цих умов саме дубляж став тією школою для молодих акторів, якої вони були позбавлені через відсутність повноцінної української кіноіндустрії. А в умовах малобюджетності. українських театрів, загалом роботи українських митців, насамперед артистів, дублювання стало для них досить суттєвою матеріальною допомогою».
Нагадаємо, що в кінці грудня 2007 року Конституційний суд України оприлюднив рішення, згідно з яким усі копії іноземних фільмів мають перекладатися українською мовою — дублюватися або субтитруватися. Тоді таке рішення КСУ спричинило хвилю обурення серед деяких дистриб’юторів, яких пов’язують із російським кінобізнесом.
Ініціаторами написання та оприлюднення звернення до Президента України стали деякі громадські організації. Зокрема, громадський рух «Не будь байдужим!» та громадянська ініціатива «Кінопереклад».
Один з представників «Кіноперекладу», Андрій ГАРАСИМ розповів «Дню», що за його інформацією цими днями в Кабміні тривають наради довкола необхідності українського дубляжу. «Тому ми хотіли привернути увагу громадськості до проблеми можливого його скасування», — пояснює пан Андрій причину написання листа.
«Не звертається жодної уваги на те, що йдеться про процес, до якого на сьогодні залучено величезну кількість людей, що це певний інтелектуальний продукт, який створений нашою культурною елітою і яких у нас зовсім небагато», — нарікає представник громадської ініціативи.
Одночасно, додає пан Андрій, «без примусу з боку влади великим дистриб’юторам немає сенсу повертатися до російського дубляжу. Якщо говорити про дистриб’юторів, які працюють безпосередньо з кінокомпаніями-виробниками, а не з дочірніми представництвами російських компаній, то від них я жодного разу не чув про те, що, мовляв, давайте скасуємо український дубляж, хоча критично налаштовані люди серед них є. І тут діє саме матеріальна мотивація. Адже зростання триває: не лише в грошовому сенсі, росте й відвідуваність кінотеатрів. Крім того, фірмам, які працюють безпосередньо з кінокомпаніями-виробниками, гроші на дубляж виділяють саме ці іноземні компанії. Тобто витрати на дубляж ніякою мірою не відбиваються на ціні квитків, тому що ці витрати відшкодовуються. Наші артисти, режисери працюють на іноземні гроші. Крім того, давайте не забувати, що український кінопрокатний ринок з’явився тільки після того, як було запроваджено обов’язковий український дубляж. А до того часу наш ринок прокату був частиною російського».
Саме тому педалювання питання про доцільність українського дубляжу Андрій Гарасим вважає передусім явищем політичним. «Бізнес-інтереси російських компаній присутні, але інтереси кількох компаній-посередників навряд чи заслуговують на те, аби заради них робити повний перерозподіл ринку», — каже він і резюмує: «Підкилимна гра довкола цього триває».
— Я підписала цей лист, бо бачу, як постійно мусується думка про те, що рішення Конституційного суду може бути скасоване, — каже поетеса, критик, журналіст Людмила ТАРАН. — Постійно озвучується думка про те, що це невигідно, що це утискає чиїсь інтереси. Це неймовірна ситуація для країни, яка заявляє, що вибудовує правове поле. Одним з ініціаторів акції є рух «Не будь байдужим!». Вважаю, що це гасло має добре затямити кожен із нас.
Натомість Наталя Сумська повідомила «Дню», що, хоч її ім’я і є в переліку підписантів, про цей відкритий лист вона чує вперше. «Я не знаю, чи необхідний зараз такий лист, бо український дубляж у розквіті, — зазначила акторка. — Є гірші роботи, є кращі, але український дубляж є. Проблема тільки в тому, як цей процес грамотно зорганізувати і в тому, хто або що буде критерієм його якості».
Наразі в Міністерстві культури створено робочу групу з аналізу практики застосування норм законодавства щодо дублювання, озвучення та субтитрування фільмів. До складу робочої групи увійшли представники Міністерства культури і туризму, Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення, Державного комітету телебачення та радіомовлення, Національної спілки кінематографістів, народні депутати України, генеральні директори провідних вітчизняних телеканалів, кінопродюсери, дистриб’ютори, кінорежисери, повідомляє сайт Мінкульту. Учора відбулося чергове засідання цієї робочої групи. «День» очікує від прес-служби Міністерства культури інформації щодо його підсумків.
