Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Діти захищають свої права на... дитинство

30 травня, 2003 - 00:00

Валентина Довженко, голова Державного комiтету України у справах сiм’ї та молодi, сказала «Дню»: «За роки незалежності Україні вдалося розробити і прийняти законодавство з охорони дитинства, яке відповідає європейським стандартам, Конвенції ООН з прав дитини. Проте цілком реалізувати в повному обсязі ці законодавчі норми нам ще не вдалося, як і створити умови для того, щоб кожна дитина зростала здоровою, розвиненою і стала в майбутньому надійною людиною і хорошим громадянином України».

У спiлкуваннi із юними учасниками свята з’ясувалося, що діти дуже цікаво розуміють захист своїх прав. Для когось це можливість висловлювати власну думку в різних масштабах, аж до світового рівня. Саша Гаврилюк (Черкаська область, 14 років) сказала «Дню»: «Мир — необхідна річ, без якої не може жити будь-яка людина. Мир об’єднує людей і сприяє тому, щоб всі люди ставилися одне до одного з повагою і любов’ю. Я хочу, щоб народи приходили до спільного рішення не воєнним шляхом, а шукали б якийсь компроміс». Світлана Горбонос (13 років, Дніпропетровська область, Петриківський район, село Петриківка) основною проблемою у реалізації прав дитини вважає безвідповідальність батьків, вона говорить про те, що кількість бездомних дітей збільшується тому, що їх удома кривдять батьки, що слід шукати способи впливу на таких дорослих. Десятирічний Владислав із Сум пригадав про порушення своїх прав у дитячому садку, коли його завчасно почали примушувати вчитися читати і рахувати — і не давали дограти у «дитинство».

Лариса Григорівна Льовочкіна, викладач української мови з Кіровограда, поділилася своїми спостереженнями про дитячi твори на тему «Якби я був чарівником». Практично всі діти пишуть про те, що найбільше за все на світі вони хотіли б, щоб їх розуміли. Але жодного разу ніхто не написав, що хотів би навчитися розуміти інших людей.

Більшість опитаних дітлахів у своєму житті не зустрічалися з порушенням власних прав або прав оточуючих їх дітей, і їхній досвід зіткнення з цією проблемою обмежується телепередачами, за якими вони і судять про навколишній світ. Імовірно, дорослим слід більше замислюватися над тим, як навчити дітей розумiти, що піклуватися потрібно не тільки про дотримання прав особистих, що будь-яке право передбачає ще й обов’язки. Тільки засвоївши таку взаємозалежність, дитина зможе вирости щасливою людиною.

Людмила РЯБОКОНЬ, «День»
Газета: