Світовий банк (СБ) готовий поглибити співпрацю з урядом для стабілізації ситуації у банківській сфері. «Наша стратегія з Україною передбачає приблизно $1 мільярд на рік. І ми попросили ще додаткові ресурси, щоб покрити проблеми банківського сектору», — заявив під час зустрічі з прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко директор СБ в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. За словами директора банку, важливо, щоб посилений діалог відбувався не тільки для протистояння кризі, а й для реалізації проектів, які допоможуть зміцнити та розвинути вітчизняну економіку.
Зі свого боку Тимошенко сподівається на якнайшвидше відпрацювання всіх нюансів, умов та процедур для отримання країною фінансової підтримки. За словами прем’єр-міністра, разом із банком вже напрацьовано співробітництво для розвитку «Укрзалізниці» та будівництва доріг у східному регіоні України.
За весь же період співпраці Україна отримала від Світового банку $5 мільярдів інвестицій та надходжень до бюджету під ставку до 5% річних. На даному ж етапі взаємин Тимошенко сподівається, що отримані кошти можуть бути використані не тільки на реформи, а ще й для стабілізації банківської системи.
Інформацію про надання українській стороні фінансів для реформування фінансово-банківського сектора, (у тому числі й для фінансової капіталізації банків) «Дню» раніше підтвердив колишній голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк. «Ми отримали чіткий сигнал від Світового банку, що вони готові переглянути портфель і надання ресурсів для України. Мова йде про близько $2 мільярди. Це серйозні ресурси... Зараз м’яч на полі України... І саме від нас залежить який об’єм фінансування ми отримаємо», — повідомив він.
Про деталі переговорного процесу між СБ та урядом з офіційних джерел відомо дуже мало. Українська сторона хоче отримати пільговий кредит менше, ніж під 5% річних. За словами ж співрозмовника «Дня» (який побажав залишитися невідомим) у Світовому банку, головною метою зустрічі між Тимошенко та Райзером стало обговорення суті нової поглибленої співпраці та механізмів її реалізації. Однак для надання фінансової допомоги Україні Світовим банком потрібно ще скликати Раду директорів. А зробити цього не можна до завершення підготовки проекту програми з поглибленої співпраці. В той же час вчора прецставництво Світового банку в Києві повідомило, що прискорюється підготовка так-званої позики на політику розвитку трьох, у рамках якої передбачається надання державному бюджету України фінансування на підтримку найважливіших структурних реформ. До переліку ключових реформ увійшло підвищення тарифів на комунальні послуги, що забезпечить стабільну базу для надання цих послуг завдяки зменшенню фінансових втрат; поліпшення прозорості у фінансовому та корпоративному секторах — у тому числі завдяки новому закону «Про акціонерні товариства» та перегляд законодавчої бази щодо державних закупівель.
Крім того, Світовий банк розпочав працювати над позикою для реабілітації банківського сектора. Теоретично банк може здійснити фінансове вливання у банківську систему, як це зробив МВФ, але для нього така практика не характерна. Сьогодні його програмний портфель в Україні не містить проектів з фінансування реального сектору економіки. Головні програми присвячені розвитку освіти, соціальному захисту, охороні здоров’я, екології та сприянню видачі земельних актів населенню.
На думку директора Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерія Гейця, Світовий банк зацікавлений у наданні коштів саме на інфраструктурні проекти. «З такої точки зору — це буде позитивно, бо ці проекти нікуди не зникають, а реалізуються і залишаються на довгі роки», — говорить він. Стосовно ж використання «світового» ресурсу на задоволення банківських потреб, то, на думку Гейця, «банки повинні самостійно працювати на міжнародних ринках». Якщо ж кошти підуть на банківський сектор, тоді доцільно ставити питання про перехід пакетів акцій приватних банків у власність держави. «Держава має два банки, але вони займають 7—8% (ринку. — Авт.). Якщо брати ці кошти (Світового банку. — Авт.), то, перш за все, потрібно або капіталізувати державні банки, укріпивши їх; або направити ці гроші на реструктуризацію приватних банків, але їхній капітал передати у державний банк і таким чином створити два-три потужні державні банки», — розповідає «Дню» Геєць.
