Українська й, певна річ, кримська влада з небаченою досі старанністю заходилася наводити лад у земельних відносинах на півострові. Арешт слідує за арештом, демонструючи виборцям непохитну рішучість зробити відповідальність за злочини в цій сфері невідворотною. Але чи не розглядають влада та правоохоронні органи всю цю метушню й галас усього лише як кампанію, що ведеться відповідно до вказівки Президента Віктора Януковича й націлена на вибори? Перебуваючи в цих краях, він вказав, що «там, де порушено закон про виділення землі, треба новим фіктивним власникам повернути цю землю державі». Далі була обіцянка: «Ми навіть не оприлюднимо прізвища цих людей». Але «добровольців», виходить, не знайшлося. Довелося на повну силу задіювати правоохоронні органи. Але якщо влада обмежиться лише цим, то легко можна передбачити, що нічого доброго не вийде. Лякатимуть і притиснуть одних чиновників, а на їхнє місце незабаром прийдуть інші й робитимуть те саме, але витонченішими методами, щоб, як то кажуть, комар носа не підточив.
Ніхто не сперечається: за злочини треба відповідати. Але справжній порядок грунтується не лише на цьому. Владі слід було б одночасно створювати прозору й чесну систему землекористування дорогоцінною кримською землею, запроваджувати продумані антикорупційні правила гри на цьому ринку. Якісь спроби в цьому напрямку робилися. У травні була озвучена заборона районним адміністраціям відчужувати й здавати в оренду землі за територією населених пунктів. Потім глава уряду автономії Василь Джарти повідомив, що віднині несільськогосподарські землі продаватимуться виключно на відкритих аукціонах. Але процес чомусь не пішов. Бюджет автономії, як і раніше, наповнювався зовсім не під зав’язку. І недавно місцеві чиновники попросили сприяння Президента в тому, щоб збільшити частку коштів від продажу землі, що залишаються в кримському бюджеті (зараз це 35%). Як сприймуть таку пропозицію у Верховній Раді, поки не відомо. Але чи можна цілковито виключити версію, що таким чином хтось просто хоче отримати компенсацію за реквізовані фінансові потоки?
Хоч би як там було, земельні кошти, дійсно, можуть стати для Криму потужним джерелом розвитку. Але лише в тому разі, якщо місцева влада зможе створити прозору систему земельних відносин, де не буде розподілу на свій — чужий і де отримані ресурси настільки ж прозоро й гласно використовуватимуться. А що стосується розгорнутої владою «зачистки» місцевих чиновників, то залишається сподіватися на справедливий український суд.
І на законодавця, якому пора вже замислитися над тим, що відповідальність за економічні злочини може вимірюватися не лише відсидкою, а й, як це робиться в цивілізованих країнах, великими штрафами, що відповідають збитку, завданому державі. Інакше деякі арешти будуть надто подібними до спроб своєчасно усунути з електоральної сцени небезпечного конкурента.
