Уряд знайшов винуватця в кризовій ситуації, що склалася в Україні. Цапом-відбувайлом, напевно, постараються призначити голову Нацбанку Володимира Стельмаха
Але парламентського «килима», перед яким можна було б звітувати, насправді ще немає — коаліція, про яку радісно рапортувала в середу прем’єр-міністр у зверненні до народу, по суті, поки не створена. І голову уряду Стельмах, за великим рахунком, цікавив лише як громовідвід, якимось чином з’єднаний з Президентом Віктором Ющенком. Саме на цей тандем вона збирається покласти відповідальність і за інфляцію, і за курсові зигзаги, тоді як дуже багато хто в країні передбачає, що незалежність центробанку країни від уряду, а тим паче керованого Тимошенко, — це не більше ніж блеф. Однак громадську думку активно готували до публічної прочуханки Нацбанку. «Нова коаліція ініціюватиме вже завтра (тобто в четвер. — Авт.) слухання звіту керівництва Національного банку України про вкрай ненормальну ситуацію, що склалася в банківській сфері», — була відвертою Тимошенко в телезверненні. Прем’єр запевняла, що «вимагатиме припинення корупції та спекуляцій на ринку гривні й долара»...
Тим часом парламентський день розпочався зовсім з іншого. Прем’єр внесла кандидатуру Андрія Портнова на посаду голови Фонду держмайна України, що зробило шанси легітимізації «коаліції трьох», ще примарнішими. Не виключено, що «забудькуватості» Тимошенко сприяв Президент. На зустрічі з новим спікером Ради Володимиром Литвином він просив не політизувати питання про роботу Стельмаха й пояснив, що НБУ, виявляється, не встановлює курсу гривні, «він його фотографує», оскільки, «згідно із законом, не має права виступати проти тенденції».
Однак повернімося все-таки до Стельмаха. Не надто балакучий головний банкір країни в середу все ж таки зробив дуже правильний хід, заявивши журналістам, що жоден долар з першого траншу кредиту МВФ ще не був витрачений. Цим багато його критиків було знищено, оскільки до цього вони транслювали різні інші версії.
Треба зізнатися, ми також готувалися опитувати своїх експертів на тему «де ж гроші МВФ?» Але не вірити голові Нацбанку якось незручно. Тому питання було змінене. «Це добре чи погано, що гроші МВФ цілий місяць пролежали в нас без руху?» — запитали ми експертів «Дня».
Юрій БОЙКО, президент компанії «Літер», голова громадської організації «Успішна Україна»:
— Узагалі я вважав, що ці кошти вже використовуються. Було дуже багато коментарів з приводу того, що кредит пішов не туди, не в ті руки й терміново виведений за кордон за імпортними контрактами. Були розмови навіть про створення парламентської слідчої комісії зі з’ясування долі цих грошей. А тут Стельмах заявив, що ще жодної копійки не використано. Важко зрозуміти, що відбувається. Тому коментувати складно — немає достовірної інформації. Не дуже віриться й словам глави Нацбанку. Бо ми не бачимо інформації, яка б підтверджувалася з різних джерел. У цих умовах узагалі перестаєш будь-кому вірити, а починаєш довіряти чуткам. Зараз, зокрема, говорять, що більше половини нашого золотовалютного резерву вже «накрилося». Їх, нібито, вклали в американські банки, пенсійні й іпотечні компанії, а що з багатьма з них сталося всі знають... У будь-якому разі, ніхто з рядових бізнесменів не знає, що роблять з фінансами країни у верхніх ешелонах влади. І це дуже погано, оскільки вносить у роботу... Ні, вже нічого не вносить, оскільки того рівня недовіри, дна недовіри, яке може існувати між бізнесом і владними інститутами, вже досягли. Тому нам залишається сподіватися виключно на власні сили.
Валерій П’ЯТНИЦЬКИЙ, заступник міністра економіки:
— Я не готовий коментувати це питання, оскільки не знаю, добре це чи погано. Можливо, це й добре. Адже якщо ви можете впоратися з кризою своїми силами, якщо Нацбанк спроможний погасити хвилювання своїми власними ресурсами, то навіщо використовувати гроші, надані МВФ, які все одно треба буде повертати. Що стосується обслуговування кредиту за цей термін, то це вже питання до Нацбанку й МВФ. Але в будь-якому разі кредит дав позитивний психологічний ефект і, не використавши його, обійшовшись власними ресурсами, нам легше буде його повертати. Тож, напевно, це добре.
В’ячеслав ЮТКІН, член наглядової ради Енергобанку:
— На мою думку, що не використовувати ці гроші неправильно. Саме ними слід було б підтримати курс національної валюти. А зараз система розрахунків у країні просто паралізована. Ніхто не розуміє, яким курс буде завтра. При внутрішніх розрахунках уже часто про всяк випадок використовується курс вісім. Бо ніхто його не прогнозує. У результаті щодня встановлюється новий рекорд. І кінця цьому не видно. Бізнес-співтовариство вимагає стабілізувати національну валюту. Поки цього не зроблять, недовіра й неспокій зростатимуть. Нестабільним залишається й кредитний ринок, що виливатиметься в стагнацію й рецесію.
