«Якщо Україна подасть заявку на членство в ЄС найближчим часом, то це буде сприйнято членами Євросоюзу як дуже небажаний крок». На цьому наголосив експерт британського Центру конфліктних досліджень Джеймс Шерр під час міжнародної конференції на тему «Розширення ЄС: рік опісля та проекція на десятиліття», яка відбулася вчора в Києві.
Яким чином позначиться на європейських перспективах України конституційна криза в ЄС? Саме це питання перебувало вчора в епіцентрі експертного обговорення. Відповідь британського експерта для багатьох пролунала доволі неочікувано: «Провал референдумів у Франції та Нідерландах не зашкодить українській інтеграції». Пан Шерр вважає, що в Україні надто багато уваги приділяють «велетенським крокам» (серед яких, вочевидь, і дискусії стосовно європейської кризи). Водночас, на його думку, українській владі варто було б більше уваги звертати на внутрішні перетворення: «Якщо зародки змін, які привели Віктора Ющенка до перемоги, приведуть так само до глибоких реформ, то в мене немає сумніву, що Україна значно зміцнить свої позиції для того, щоб стати кандидатом на вступ до ЄС, а потім врешті-решт стане й членом ЄС». Експерт, утім, зазначив, що це не станеться у найближчі роки. Він також наголосив, що не потрібно пов’язувати питання можливої відмови ЄС у членстві з конституційною кризою, оскільки в цій ситуації йдеться не стільки про неготовність Євросоюзу, скільки про нинішню невідповідність євростандартам України.
Виступ міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка був присвячений якраз «велетенським крокам». «Для нас повністю очевидно, що результати референдумів у Франції і Голландії вплинуть на подальший розвиток Євросоюзу, зокрема, можуть загальмувати процес подальшого розширення ЄС», — зазначив він. Водночас він підкреслив, що конституційна криза не призведе до зупинки інтеграційних процесів у Європі. Україна, сказав він, не відчуває розчарування подіями, пов’язаними з ходом ратифікації конституції Євросоюзу і зберігає свої євроінтеграційні устремління. Міністр також звернув увагу, що Київ очікує чітких сигналів про перспективу вступу до ЄС. Він нагадав, що 14 років тому євросоюзівські чиновники радили країнам Центральної Європи «не плекати надій стосовно членства в ЄС». Пан Тарасюк навіть зачитав мовою оригіналу (англійською) цей «історичний» документ, який демонстрував недалекоглядність Брюсселя. Як, відомо, цим рекомендаціям не судилося збутися, оскільки торік до ЄС вступило 10 нових країн.
У свою чергу словацький експерт, директор Фонду Маршала Павол Демеш відзначив, що жодне з «пророцтв», якими лякали словаків перед вступом до ЄС, не збулося: зростання цін не сталося, виробники не зазнали краху, не відбулося й масової міграції з країни. Навпаки, за його словами, сьогодні в Словаччині скоротився рівень безробіття, помітний значний притік інвестицій, а економіка розвивається найшвидше у порівнянні з іншими країнами ЄС. Про переваги вступу до ЄС говорив і посол Польщі Марек Зюлковський. Він повідомив, що ВВП країни торік складав 5,4% — а це найвищий показник, починаючи з 1997 року. Останні польські соцопитування показують, що попри сильні позиції євроскептицизму в Польщі, сьогодні підтримують членство країни в ЄС 76% громадян.
Перший радник Представництва Єврокомісії в Україні, Молдові та Білорусі Стефан Сковманд охарактеризував нинішню співпрацю Києва з ЄС словами «безпрецедентний динамізм». (Таку оцінку в інтерв’ю «Дню» минулого тижня дав верховний представник ЄС Хав’єр Солана). Він, зокрема, звернув увагу на такі прориви як політичний діалог, візове спрощення... Насамкінець він зазначив: «Не вірте скептикам, які заявляють, що провал референдумів пов’язаний зі ставленням до України».
