Останнім часом комуністи дають журналістам чимало інформаційних приводів. На жаль, це не прогресивні законопроекти й не пікети, організовані партією, наприклад, через те, що країна вже четвертий місяць живе без бюджету. Слідом за нашумілою ідеєю запорізьких активістів до 9 травня встановити пам’ятник Йосипу Сталіну стало відомо, що на вулицях Луганська з ініціативи місцевого осередку Компартії з’явилося чотири десятки рекламних щитів із зображенням Леніна та написом «Ну, як вам живеться при капіталізмі?» Більше того, луганські комуністи не виключають, що до Дня перемоги можуть з’явитися подібні білборди із зображенням Сталіна. Тим часом віце-прем’єр із гуманітарних питань Володимир Семиноженко вже заявляв, що Кабінет Міністрів не буде перешкоджати реалізації таких ідей Компартії. З одного боку, логіка в тому, що в уряду немає зауважень до активної пропагандистської діяльності комуністів, звичайно, є. Ну, не будуть же регіонали сваритися зі своїми найближчими союзниками через такі дрібнички, як ідеологічна ностальгія. З іншого боку, напевно, Володимир Семиноженко призабув лекції з курсу наукового комунізму, згідно з яким він та його соратники-регіонали підпадають під визначення «акули капіталізму». Тут і постає питання: кого ж так грізно запитує Володимир Ілліч з луганських білбордів? Своїх послідовників, які затишно влаштувалися під парасолькою пільг народного депутата та мають свій шматочок клятого капіталістичного бізнесу? Чи, може, теперішніх союзників зі «скромними» статками олігархів (напевно, Ленін з Марксом добряче би посміялись, якби знали, що з їхніми «однодумцями» відбудуться такі метаморфози)? І чи не доведеться нам уже найближчим часом захищати нашого нового Президента та його команду від грізних комуністів, що раптом згадали «вічне» вчення дідуся Леніна?
«День» звернувся за фаховим коментарем із цього приводу, а також вирішив з’ясувати, як реагують луганчани на таку «рекламу».
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту історії України НАНУ:
— У мене зустрічне питання до комуністів: «Що вони роблять для того, щоб покращити життя?» Яку програму вони для цього розробили, перебуваючи в уряді олігархів, які прихопили практично всю державну власність і власне створили той капіталізм, при якому нам всім так погано живеться?
Мабуть, біл-борди з Леніним — це ініціатива не місцевих комуністів, а компартії як такої — вона централізована й дисциплінована. Взагалі в Україні комуністи тримаються при владі через те, що живе старше покоління, яке за них голосує й яке найбільш травмоване перехідним періодом, найбільш чутливе до соціальних проблем. Але думаю, що поведінка комуністів та їхній союз із олігархічними партіями призведе до того, що при найближчих парламентських виборах вони просто не пройдуть до парламенту. І комуністична партія перетвориться на аматорську групу.
Тетяна МІРОНОВА, доцент, кандидат філологічних наук, декан факультету масових комунікацій Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля:
— Побачивши біл-борди з Леніним на вулицях міста, подумала, що це — звичайнісінький квітневий жарт. Тільки потім зрозуміла, що цього року ювілей у вождя пролетаріату. І така ж реакція у багатьох моїх знайомих. Я нещодавно була свідком розмови за святковим столом дорослих, впевнених у собі людей. Це було приблизно так: «А ви бачили Леніна? — Так. Бачили! Ха-ха». Переконана, що більшість сприймає це як «стьоб». Проте якщо мова вже йде про подібні біл-борди зі Сталіним і ця інформаційна кампанія набуває рис цілеспрямованої, я вбачаю тут небезпеку. Звичайно, велика кількість наших студентів здатна до критичного мислення. Але є й такі, на яких дуже легко вплинути навіть такими атавізмами інформаційного простору, як біл-борди.
Біл-борди давно перетворилися на інформаційний шум і не виконують своєї рекламної ролі. Так само, як комуністи давно не виконують функції партії лівого ідеологічного спрямування. Думаю, комуністи просто даремно витрачають гроші. Максимум, чого вони доб’ються, — на якийсь час до себе привернуть увагу.
