Такій країні, як наша, звичайно ж, закон про опозицію дуже потрібен. І, мабуть, не стільки навіть у частині прав, а тим більше привілеїв, на чому зараз робиться основний акцент, скільки щодо відповідальності. Це спадає на думку щойно ознайомишся з учорашньою заявою, що прозвучала на спільному засіданні фракцій БЮТ і «Наша Україна». Представники об'єднаної опозиції в парламенті повідомили, що збираються вимагати розірвати угоду про поставки туркменського газу з RosUkrEnergo AG (Швейцарія). За словами Юлій Тимошенко, опозиція вимагатиме не лише цього денонсування, але й наполягатиме на поверненні України до прямих поставок газу з Туркменістану, Росії, Казахстану, Узбекистану.
І одразу ж постає запитання: які наслідки очікують Україну в тому випадку, якщо об'єднаній опозиції, яка опинилася нині під впливом і керівництвом Тимошенко, все ж таки вдасться добитися виконання своїх вимог?
Не відповідатимемо на це запитання, як говориться, в лоб, хоча, наприклад, директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць безапеляційно запевнив «День» у тому, що в будь-якому випадку газ дорожчатиме. Погодившись із цією «аксіомою», можна двояко оцінювати пропозицію Тимошенко про розрив із «швейцарцями». Якщо дорожчатиме все одно, то, можливо, і справді необхідно якнайшвидше покінчити з цим спочатку невигідним для України договором, підписаним під час правління Тимошенко («Нафтогазом України», який підпорядковувався, щоправда, в той час не їй, а безпосередньо Президенту). З іншого боку, можна припустити, що дорожчати в цьому випадку може зовсім не так, як при умові збереження статус-кво...
Чому ж Тимошенко обирає перший варіант? Не виключено, що вона вже підшукала нового газового посередника, наприклад «Ітеру», з якою свого часу тимошенківська ЄЕСУ успішно співробітничала. Ще гірше, якщо головне в намірах об'єднаної опозиції — новими газовими цінами зірвати підйом економіки, який намітився. І без того в розмові з «Днем» голова корпорації ІСД Сергій Тарута нещодавно заявив, що Україна, на відміну від його компанії, яка зараз активно підвищує енергоефективність своїх металургійних підприємств, нових (діючих нині. — Авт. ) газових цін не витримає. Логіка цієї на вигляд слабкої жінки проста — варто ще трохи «підштовхнути» газ і уряд Януковича, який здається їй колосом на глиняних ногах, звалиться навіть і без допомоги луценківської «самооборони».
Є і ще один, так би мовити, синергетичний варіант. Для Тимошенко може бути вигідно поцілити одразу у двох зайців. Перший, як ми вже зауважували, уряд. Другий — власні інтереси. Річ у тому, що у відповідь на прохання прокоментувати згадану заяву опозиції заступник преса-секретаря голови правління російського «Газпрому» Андрій Чорних сказав «Дню»: «Ми цю заяву не коментуємо», — і порадив послатися або безпосередньо на «Газпром», або на його прес- службу. Якось дивно виходить. Під них яму риють, а вони відмовчуються. А чи не йдеться тут про змову двох заклятих «друзів», які добре спрацювалися в 90-ті роки минулого століття? Ось і тепер Тимошенко, схоже, підсобляє Росії підняти для України газові ціни. Причому (здогадуєтеся?) з нашої ж ініціативи. Адже ми це, по суті, вже один раз проходили. Лише тоді ініціативу про те, щоб відокремити ціну газу від ціни транзиту українською територією висловив наш Президент. Не задарма йому згодом так полум'яно дякував і хвалив за це Володимир Путін. Тепер пропонується до основи зруйнувати співробітництво з дійсно поганим (але в цій ситуації все ж таки вигідним контрагентом), а потім... Як повідомив 1 березня можливий натхненник і організатор газової атаки Тимошенко на уряд Януковича «Газпром» (вустами заступника голови правління компанії Валерія Голубєва), ціни на російський газ для України повинні зростати, як і в РФ, та досягти до 2011 року рівня рівноприбутковості з Європою. За його словами, «сьогодні «Газпром» не є організацією, що постачає газ в Україну. Газ постачає RosUkrEnergo AG (Швейцарія) — компанія, яка за джерело має середньоазіатський газ, насамперед туркменський». Як сказав Голубєв, ця ситуація викликала «багато критики і невдоволення насамперед безпосередньо в Україні». «І нам вона представляється не зовсім оптимальною», — заявив заступник голови. І пояснив, що найближчими роками перед Україною порушать питання про перехід на іншу схему. Це означає, що тепер нам запропонують окремий договір на транзит газу і окремий договір на поставку газу з загального ресурсу Єдиної системи газопостачання Росії. Здогадайтеся з трьох разів, якою буде ціна на газ, що поставляється?
