Політичний клас України вчора отримав нагоду добре насититися новинами зі щорічного послання Президента, яке прозвучало у Верховній Раді. Економіка в ньому була присутня дещо менше, проте її найбільш чутливі місця не були обійдені. Зокрема, Віктор Ющенко закликав громадян України повернути довіру «хребту національної економіки» й «не забирати свої депозити — не заподіювати шкоди ні собі, ні державі, в тому числі, підтримати таких самих людей, як і ви, які отримали кредит у національній банківській системі». Щоправда, трохи несподівано прозвучала його теза про те, що держава має взяти на себе відповідальність за банки, «особливо державного сектора, який перебуває у важкому стані й у біді їхній капітал». А ще нещодавно ми чули оди супернадійним держбанкам і заклики переводити в них пенсії та депозити...
Це, на жаль, до питання про довіру, що є сьогодні справді найголовнішим з усіх існуючих проблем нашої країни. Важко сказати, чи буде воно вирішене завдяки закликам. Радше для цього знадобляться конкретні та скоординовані дії тієї ж банківської системи й держави.
Вчора в Москві про намір рекапіталізувати 10—15 найбільших українських банків інформував журналістів заступник голови Національного банку України (НБУ) Олександр Савченко. За його словами, Україна виділить на це з бюджету 44 мільярди гривень (5,7 млрд.дол.). Савченко головним завданням рекапіталізації називає відновлення здатності банків повертати депозити населенню й виконувати зобов’язання перед юридичними особами. Питання про те, як кредитувати реальний бізнес, вирішуватиметься пізніше. «Вимагати від усіх банків кредитувати реальний бізнес у поточних умовах дуже важко», — вважає Савченко.
Тим часом учора ж у нашій столиці проходила нехай і нечисленна, але вельми радикальна акція громадського руху «Геть усiх!» Днем раніше в Запоріжжі учасники акції «Дістали!» виставили на огляд труну з прахом народної довіри до банків. Серед основних вимог протестантів — повернення депозитів і введення на час кризи кредитних канікул. Чи варто розраховувати на їхнє задоволення?
Невдячну місію дати на це питання негативну відповідь узяв учора на себе голова ради Нацбанку Петро Порошенко. На зустрічі з членами Європейської бізнес-асоціації він переконував, що фінансово-економічну кризу та, зокрема, кризу банківської системи не можна подолати популістськими заходами (за його словами, потрібні заходи непопулярні, але справедливі). Порошенко послався на основні економічні закони, які повною мірою діють в Україні та які ніхто не в змозі ні змінити, ні скасувати. Головний із них, як вважає банкір і промисловець, полягає в тому, що зростання добробуту може бути забезпечене лише зростанням продуктивності праці. При цьому він ризикнув підтримати зміни уряду до пенсійної системи, відповідно до яких тепер до Пенсійного фонду доведеться платити також і підприємцям, котрі працюють на спрощеній системі оподаткування.
Порошенко повідомив, що Радою Нацбанку та його правлінням завершена розробка стратегії антикризової монетарної, валютної та грошово-кредитної політики, яку, щоправда, слід допрацювати вченим. Не вдаючись у деталі, голова Ради НБУ окреслив спрямування цього документа кількома штрихами. Це валютне регулювання (лібералізм тут тимчасово скасовується), адміністративні заходи та санкції (очевидно, до банків), принципи прозорості й інтервенції, необхідність прискорення рекапіталізації, підтримка ліквідності, зміна ставки рефінансування й забезпечення її більшого впливу на кредитну позицію банків, перспектива («я не кажу про гарантії») створення умов і стимулів для поновлення кредитування економіки. Останнє, за словами Порошенка, лише на перший погляд є легкою справою. Він зазначив, що сьогодні банки всього світу втратили мотивацію до кредитування економіки — чим більше видано кредитів, тим більше ризиковану банк має ситуацію.
Голова ради Нацбанку — цілком аполітична особа — не зміг утриматися і від політичних ремарок. Він схвалює консолідації влади, яка намітилася, хоч і вважає її недостатньою (не без іронії говорить про нараду в Президента в телефонному режимі). Сам в минулому не останній політик, він тепер закликає політикам не вірити і не слухати запевнень «цієї» влади. Опозиції від нього також дісталося: «Якщо ти знаєш, як зробити, — йди й роби, а не вдавай, що знаєш, однак нікому не скажеш, аби не скористалися».
Водночас Порошенко засвідчує, що ситуація у валютній сфері трохи стабілізувалася, чому сприяло насамперед те, що люди повірили в реальність курсу національної валюти. Його радує, що у країні припинилася дискусія про те, потрібен чи ні кредит МВФ. Сам Порошенко називає його ключовою умовою для відновлення банківської системи та довіри до неї.
