З 1992 року спостерігається зростання захворюваності на туберкульоз у Донецькій області. У 2002 році захворюваність на туберкульоз перевищила епідемічний поріг у 2,6 разу і становила 76,5 на 100 тис. населення. Це на 12% вище, ніж в інших регіонах України. У зв’язку з цим лікувальні заклади області знаходяться у стані підвищеної «бойової готовності»: зростаюча у геометричній прогресії кількість хворих передбачає наявність відповідних закладів, персоналу і препаратів. Проте всього перерахованого катастрофічно не вистачає. Більше того, деякі медзаклади, які повинні обслуговувати хворих на туберкульоз, стоять під загрозою закриття…
Дуже тривожна ситуація склалася сьогодні у Селідовському районі Донецької області. Співробітники місцевого протитуберкульозного диспансеру стривожені тим, що хворі можуть виявитися без елементарної медичної допомоги і підтримки. Диспансер, за їхнім твердженням, мають намір закривати, а хворі можуть виявитися на вулиці… Співробітники диспансеру підготували колективне звернення до органів місцевої влади та ЗМІ, у якому спробували донести до громадськості можливі наслідки реорганізації протитуберкульозних закладів.
«…Куди звернутися тепер хворим Селідовського диспансеру, де нараховується 308 бацилярних хворих та 1928 із закритою формою туберкульозу, які у будь-яку хвилину можуть стати бацилярними? 10 квітня за один день виписали 50 осіб, для пристойності до Донецька забрали 10, посилаючись на те, що будівлі стали непридатними і не дотримується температурний режим. Але це неправда, будівлі у нас після капітального ремонту, палати розраховані на 3—4 особи. У нас зелений квітучий двір. Усіх бацилярних хворих викинули на вулицю. Тепер вони помирають дома, залишаючи у спадщину сім’ї й оточенню стійку туберкульозну паличку. …Тоскно і боляче дивитися, як вивозять усе з корпусу, а місяць тому тут ще надавали допомогу важким хворим… Співробітників також викидають на вулицю, нічого натомість не запропонувавши…» (Зі звернення).
За інформацією обласного управління охорони здоров’я, у Донецькій області мають намір реорганізувати три туберкульозних заклади, якi не відповідають необхідним санітарно- протиепідемічним нормам й умовам утримання хворих. Це Селідовський протитуберкульозний диспансер в Українську, міський протитуберкульозний диспансер у м. Сніжному та Червоноармійська міська тублікарня. У цих лікувальних закладах у зв’язку з аварійним станом будівель і недостатньою матеріально-технічною базою не могли якісно здійснювати лікувально-діагностичний процес. Дефіцит кадрів також негативно позначався на ефективності лікування туберкульозних хворих.
Обласне управління охорони здоров’я вважає доцільним реорганізувати ці лікувальні установи шляхом їхнього приєднання до інших протитуберкульозних закладів, які мають необхідний лікувально-діагностичний, кадровий і матеріально- технічний потенціал. Безпосередньо Селідовський протитуберкульозний диспансер (50 ліжок) передбачається приєднати до обласної клінічної тублікарні…
На сьогодні в області функціонують 16 тубзакладів, фінансування яких із 1 січня 2001 року проводять з обласного бюджету. Загальний фонд становить 2 тис. 935 ліжок, що, на думку Управління охорони здоров’я Донецької області, з кількісного погляду цілком забезпечує обласну потребу для лікування всіх категорій хворих на туберкульоз.
Згідно з інформацією обласної СЕС, на сьогоднішній день у Донецькій області в умовах ризику зараження туберкульозом знаходиться 7593 особи, серед них — 2484 дитини. Цього року епідситуація з туберкульозом у Донбасі продовжує гіршати. Прогноз на 2003 рік і наступні 2—3 роки залишається несприятливим.
