В останній день осені в Донецьку відбулась презентація анотованого довідника «Голодомор 1932—1933 рр. в Україні за документами ГДА СБУ», виданого декілька днів тому львівським Центром досліджень визвольного руху за підтримки Світового конгресу Українців, Ukrainian Genocide Foundation та інших закордонних українських організацій. Замалим не півтисячі сторінок довідника містять перелік, детальний опис і переказ змісту 420-ти розсекречених документів Галузевого державного архіву СБУ, а також іменний та географічний покажчики, що вказують осіб, населені пункти, регіони й країни, згадувані в документах.
Згруповані за походженням на сім категорій (документи діловодства, нормативно-розпорядчі документи, свідчення особистого походження тощо), розсекречені документи СБУ дають змогу комплексно і всебічно проаналізувати технологію та процес здійснення Голодомору, його наслідки та заходи з замовчування злочину. Зокрема, серед документів таємного діловодства наявне не тільки листування часів трагедії (в тому числі «особисто товариша Сталіна»), але й документи доби Щербицького, в яких ішлося про українські заходи в США, приурочені до 50-річчя «штучного голоду» в Україні, та протидію їм. Не менш важливими та інформативними є й джерела особистого походження — насамперед щоденники безпосередніх свідків подій. Скажімо, в щоденнику Н. М. Білоуса, колгоспника с. Леб’яже Харківської обл., докладно схарактеризовано події в селі 1929—1933 рр. і життя Харкова у рік найлютішого голоду. Понад половину розсекречених документів становлять архівно-кримінальні справи, порушені за «антирадянську агітацію», тобто розповіді про голодуючі й вимираючі села та міста. Вивершують збірку матеріали кримінальної справи №475, порушеної 2009 року за фактом вбивства голодом більше 3,4 мільйона громадян України.
По завершенню презентації довідника, представленого координатором Громадської ініціативи Донеччини з відновлення історичної пам’яті С. Федорчуком, увагу присутніх було привернуто до стану вивчення Голодомору на теренах Донеччини, про що розповів секретар обласної редколегії Книги пам’яті жертв Голодомору в Донецькій області, автор та редактор численних видань про Голодомор на Донбасі, доктор історичних наук С. Ф. Блєднов. За словами дослідника, нині видано два томи Національної книги пам’яті щодо Донецької області (загалом 18 томів), в яких, окрім наукових статей та свідчень очевидців, вміщено мартиролог — поіменний перелік загиблих мешканців області. Наразі він складає понад 100 тис. позицій, але дійсна кількість жертв більша. Річ у тім, що принаймні половина записів про смерті не збереглася, ще більше — взагалі не були зафіксовані. Так, у рідному для пана Блєднова Мар’їнському районі Донецької області чи не в кожнім селі загинуло до половини мешканців (отже, до двох тисяч селян), тоді як фіксовані дані свідчать про кілька десятків. В цілому, зібраних колегією матеріалів вистачить іще на два грубих томи Книги — проблема лише із фінансуванням, яке цьогоріч було призупинене. «Менше з тим, дослідницька та видавнича діяльність триватиме й надалі», — запевнив науковець.
Додамо, що академічні видання — не єдиний доробок донецьких істориків. Окрім кількох наукових та науково-публіцистичних праць, методичок тощо, колегія підготувала й видала збірку дитячих малюнків «Голодомор очима дітей».
