Орієнтовні терміни вступу України до Світової організації торгівлі стануть відомі через місяць. 27 жовтня у Женеві розпочнеться засідання робочої групи з питань вступу нашої країни до СОТ. Представники 43 країн ознайомляться зі стартовим варіантом проекту звіту України про торговий режим. Куратор підготовки звіту, перший заступник міністра економіки Валерій П’ятницький повідомив, що саме це засідання може значно прискорити процес вступу. «Це буде перший драфт підсумкового документа, і якщо все піде добре, ми можемо стати членами СОТ навіть раніше, ніж думали», — вважає П’ятницький. На його погляд, завдання стати членом Світової організації торгівлі на початку 2004 року на прийнятних умовах для України цілком реалістичне.
Цікаво, що заступник міністра впевнений у тому, що підписана у Ялті угода про створення Єдиного економічного простору з Росією, Казахстаном і Білоруссю аж ніяк не вплине на плани Києва інтегруватися у Світову організацію торгівлі. Він вважає, що Україна стане членом СОТ набагато раніше, ніж у рамках ЄЕП зроблять які-небудь реальні кроки зі створення зони вільної торгівлі. А якщо зважати на те, що країни «четвірки» на сьогодні перебувають на абсолютно різних етапах економічного розвитку та й зовсім по-різному розуміють необхідність втручання держави в економіку, то, зі слів П’ятницького, процес об’єднання економік може зайняти не один рік. Відзначимо, що за даними, озвученими головою УСПП Анатолієм Кінахом, Росія відмовилася підписати у Ялті угоду про те, що якщо якась із країн ЄЕП першою вступить до СОТ, то вона не висуватиме якісь неприйнятні умови для партнерів по ЄЕП.
Тим часом, реальні темпи просування України у напрямку СОТ на сьогодні виглядають не так вже й оптимістично. 17 законопроектів, що регулюють торговий режим України, Верховна Рада усе ще не прийняла і чи прийме найближчим часом — невідомо. Банкіри вельми агресивно налаштовані проти змін до Закону «Про банки і банківську діяльність», що передбачають вільний доступ на вітчизняний фінансовий ринок іноземних банків. Вони побоюються, що не витримають конкуренції. Впливове аграрне лобі категорично проти зниження рівня митних бар’єрів на шляху продовольчого імпорту. Із жахом вступу України до СОТ чекають представники меблевої промисловості і страхових компаній, заявляючи, що їх можуть просто витіснити з вітчизняного ринку великі транснаціональні компанії. При цьому представники цих галузевих угрупувань продовжують скаржитися, що уряд ніяк не узгоджує з ними компроміси з СОТ. Схоже, Міністерство економіки обрало «хитромудру» тактику, вирішивши спочатку закінчити зовнішні переговори, а потім зосередитися на переконанні внутрішніх опонентів. Очевидно, якби ці два процеси відбувалися одночасно, то, з огляду на вітчизняну практику політекономічних компромісів, країна навряд чи вступила б до Світової організації торгівлі у найближчому столітті.
Про найпроблемніші точки переговорів України з членами СОТ легко дізнатися із заяв зарубіжних урядів. Зокрема, Польща й Австралія вже офіційно зажадали від Києва пом’якшити митний режим для імпорту цукру. Iз відповіддю на ці вимоги Міністерство економіки повинне постати вже наприкінці жовтня перед Женевою. Проте Валерій П’ятницький уже нині запевнив, що на поступки у розмірі ввізного мита Україна не погодиться, незважаючи на те, що її рівень є найвищим у всій продовольчій групі товарів. Але він одразу відзначив, що, згідно з нормами СОТ, якщо ввезення товару жорстко обмежене, країна зобов’язана надати імпортерам так званий мінімальний рівень доступу. Як правило, такий мінімум визначається у вигляді квоти. Схоже, саме навколо квоти на пільговий імпорт тростинового цукру-сирцю і розгориться гостра дискусія у Женеві. Український уряд пропонує Польщі й Австралії задовольнитися рівнем 240—260 тисяч тонн на рік. За розрахунками Мінекономіки, ці обсяги якраз достатні, щоб завантажити вітчизняні переробні заводи у міжсезоння, причому без загрози для торгового балансу країни — приблизно стільки ж цукру Україна експортує. Австралія вимагала збільшити квоту до 300 тисяч тонн, і несподівано їй на підмогу прийшла… Верховна Рада України.
Цього року депутати, які представляють фірми-імпортери, пролобіювали у парламенті два законопроекти про пільговий імпорт спочатку 260 тисяч тонн, а потім ще 200 тисяч тонн цукру-сирцю. Парадокс ситуації полягає у тому, що парламент «подарував» тим самим австралійцям більше, ніж вони самі вимагали від уряду. «У зв’язку з тим, що парламент дозволив пільгове ввезення 560 тисяч тонн цукру, у нас можуть виникнути проблеми на переговорах у СОТ. Наші партнери запитуватимуть про причини таких великих обсягів. І навіть якщо не використаємо цього року таку велику квоту, ми вже заявили про потреби», — каже Валерій П’ятницький. За його словами, тепер буде дуже важко переконати тих самих австралійців, що після вступу до Світової організації торгівлі імпорт цукру не повинен перевищувати 260 тисяч тонн.
Саме якістю роботи нинішнього парламенту пояснюється наростання песимізму стосовно перспектив вступу до СОТ навіть у прихильників цієї ідеї. Зважаючи на наближення президентських виборів, Верховній Раді, безумовно, буде важко зосередитися на прийнятті 17 законопроектів, що реформують систему доступу іноземних компаній на внутрішній ринок. Виконання цього завдання без активної участі виконавчої влади сьогодні виглядає й поготів малореальним.
