Сьогодні в Ялті розпочинається дводенний саміт СНД. Очікується, що на нього прибудуть усі лідери, крім азербайджанського і туркменського. Відсутність першого пояснюється тривалим лікуванням, а другий традиційно ігнорував більшість заходів структури «цивілізованого розлучення» радянських республік.
Нинішній саміт — своєрідний підсумок намагань офіційного Києва створити ефективну зону вільної торгівлі у рамках Співдружності. Після обрання керівником Ради СНД в кінці січня нинішнього року Президент України пообіцяв приділити максимум своїх зусиль для реалізації саме цієї ідеї. В офіційних анонсах нічого не повідомляється про подібні документи. Уся увага прикута лише до угоди зі створення Єдиного економічного простору, котра обмежується всього чотирма державами — Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном. (Хоч у Києві заявляють, що саме ЄЕП і є нічим іншим, як формування зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень).
Звертає увагу, що всю необхідну документацію щодо створення ЄЕП було підготовлено з блискавичною швидкістю. Нехай тепер Захід спробує сказати, що бюрократична тяганина — невід’ємна риса колишніх республік Радянського Союзу. Хоч критики нового інтеграційного утворення й тут висловлюють свої здогади. На наступних президентських виборах російський електорат потребуватиме нових слоганів. Путін-інтегратор — чому б ні? Усі необхідні документи по ЄЕП, судячи з усього, будуть підписані (згідно з неофіційними повідомленнями йдеться про угоду щодо формування ЄЕП, концепцію формування ЄЕП і заяву президентів чотирьох країн). Запитання залишається, в якому вигляді їх підпишуть. Із одного боку, український уряд рекомендував ставити підпис під документом, до якого будуть докладатися застереження. Суть їх полягає в тому, щоб ЄЕП не суперечив національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України. Іншими словами, офіційний Київ проводить чітку межу глибини євразійської інтеграції — не далі зони вільної торгівлі. Подібний хід, напевно, прийшовся не до вподоби росіянам. Не на те розраховували в Кремлі: на всіх рівнях російські міністри заявляли, що ЄЕП — такий собі прообраз Європейського Союзу. Для цього в угоді були прописані і відповідні положення — спільний митний простір; вільний рух товарів, послуг, капіталу та робочої сили: створення певного регулюючого органу, якому сторони делегуватимуть частину своїх повноважень тощо. Доходило навіть до заяв Михайла Касьянова про спільну валюту. Проте саме такі формулювання викликали цілком логічну критику з боку багатьох українських урядовців. У випадку реалізації ЄЕП за російським сценарієм Київ може не розраховувати на жодне втілення свого європейського вибору.
Переконати Леоніда Кучму в перевагах ЄЕП учора приїжджав до України Володимир Путін. Зустріч відбулася на острові Бірючий, що в Азовському морі. На час підготовки матеріалу деталі переговорів залишилися невідомими. Прес-секретарі двох президентів лише поінформували, що йшлося про питання у двосторонній співпраці та про саміт СНД. Телеканал ICTV повiдомив про те, що президенти корегували свої позицiї по ЄЕП. Учора ж російський президент відбув до Росії. Із чим пов’язана така «насиченість» графіка Володимира Путіна, невідомо: українські оглядачі припускали, що він залишиться в Україні, оскільки в четвер все одно доведеться бути в Ялті. Про що президентам вдалося домовитися, а про що — ні? Можливо, відповіді дасть нинішній саміт СНД.
