Сьогодні депутатський корпус збереться на позачергове пленарне засідання, однак чи вдасться парламентаріям більшістю голосів «за» прийняти поправки до держбюджету, необхідні для виділення грошей на ліквідацію наслідків стихійного лиха в Західній Україні, — складне питання.
Глава держави й голова уряду одноголосні: поправки до головного фінансового кошторису країни вносити необхідно, до того ж негайно. Однак заковичка в тому, що фінансове бачення бюджетних виправлень у Президента та прем’єра — різні. Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко зареєстрували у ВР кожний свої бюджетні законопроекти. Бютівці вустами депутата Олега Ляшко вже заявили, що підтримають урядові виправлення, нашоукраїнці планують сказати «так» президентським пропозиціям. У результаті цих розбіжностей голосування за внесення бюджетних змін ризикує бути проваленим, оскільки в одноосібному порядку ні в «серцевих» (156 мандатів), ні в «помаранчевих» (72 депутата) необхідних 226 голосів немає. Опозиціонери ж поки відмовчуються. У результаті бюджетних розбіжностей Президента та прем’єра постраждати можуть ні в чому не винні люди, які й так постраждали внаслідок стихії...
Що переможе в парламенті — амбіції політиків та чиновників вищої ланки або здоровий глузд? Чи пройдуть депутати тест на політичну зрілість, чи ж переможе бажання вкотре вислужитися перед своїми лідерами, в яких, бачите, традиційно різне бачення розв’язань однієї проблеми? Відповідь буде відома вже сьогодні — за підсумками голосування (або їхньої відсутності) за бюджетні поправки.
Нині усі парламентські фракції підтвердили готовність узяти участь у позачерговій сесії сьогодні, 31 липня. Про це, зокрема, повідомила напередодні Юлія Тимошенко. «Згода фракцій прийти до парламенту означає, що зміни до держбюджету, необхідні для ліквідації наслідків стихійного лиха, будуть проголосовані», — оптимістично підкреслила прем’єр. Керівник уряду переконана, що депутати зберуться на позачергове засідання Верховної Ради в кількості, достатній для затвердження змін до державного бюджету на нинішній рік (необхідний кворум — 226): «Ми полічили: один депутат потрібен на п’ять кнопок. Ми стільки й зберемо». «Якщо коаліція, в чому вона невтомно всіх переконує, дійсно має більшість, то ніхто не завадить їй зібратися й ухвалити ті рішення, які вона вважає необхідними», — зазначається в заяві Партії регіонів, оприлюдненій на партійному сайті ПР. І поки, до речі, опозиціонери нічого не казали про те, що змінили свою позицію щодо скликання позачергового засідання Ради. На пленарний порядок денний у четвер будуть винесені лише два питання: про схвалення указу Президента про оголошення шести західноукраїнських областей зоною стихійного лиха, а також про внесення змін до держбюджету, пов’язаних із наданням допомоги постраждалим регіонам.
Нагадаємо, що зараз народні депутати перебувають у літніх відпустках, і, згідно з календарним планом ВР, повинні були продовжити роботу в сесійній залі лише у вересні. На останньому засіданні попередньої сесії Ради парламентарії провалили голосування, як за урядовий, так і за президентський законопроекти щодо внесення змін до головного фінансового кошторису країни. Зараз, судячи з усього, історія повторюється один в один.
І Президент, і прем’єр-міністр вже внесли в парламент свої проекти змін до державного бюджету, направлені на компенсацію збитків від повені. Глава держави запропонував виділити постраждалим областям Західної України чотири мільярди гривень, у той час як уряд — усього 2,4 мільярда. У прес-службі глави держави «Дню» розповіли про ключові бюджетні пропозиції Віктора Ющенка. Отже, витрати бюджету будуть збільшені на 4,392 млрд. грн., у тому числі загального фонду — на 3,363 млрд. грн., спецфонду — на 755,4 млн. грн.
Прем’єр Тимошенко оперує сумами на порядок меншими. Так, наприклад, на компенсацію втрат уряд готовий виділити 2,339 млрд. грн.: 1,584 млн. грн. із загального фонду, 775,4 млн. грн. — із спецфонду.
Тим часом експерти констатують: зміни до бюджету корінним чином ситуації не змінять. Економічні експерти винуватять уряд у примарності наданих показників. Мовляв, інфляція в 15,9% відверто занижена, програму приватизації точно не виконають, а тому сума бюджетних надходжень під великим запитанням. До того ж високими темпами зростає дефіцит кошторису. Але економісти одноголосно стверджують: змінити бюджет необхідно, щоб реанімувати життя в Західній Україні, оскільки резервний фонд не покриває й половини збитків.
До речі, вже підрахували збитки від повені в шести найбільш постраждалих регіонах. Івано-Франківській області лихо нанесло збиток на 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Лише на 100 мільйонів менше втратила Чернівецька область. Далі — Львівська. Там стихія похазяйнувала на 340 мільйонів гривень. У 164 мільйони оцінюють збитки на Закарпатті. У 95 — у Тернопільській області. Менше за все постраждала Вінницька область. Поки народні депутати та високопосадовi чиновники ламають списи в пошуках компромісної бюджетної формули, «День» проаналізував: які зі сфер існуючого бюджету є для авторів фінансового кошторису країни пріоритетними, а які — ні. Перше, що кидається в очі під час аналізу бюджету-2008, — істотне збільшення витрат, направлених на обслуговування діяльності глави держави та його Секретаріату. Зокрема, на утримання апарату Держуправсправами (ДУСі) нинішнього року виділяється 1 млрд. 221 млн. грн. Із цієї суми — 112 млн. (75,6 млн.грн. — минулого року) закладено на обслуговування діяльності Президента та його Секретаріату. Серед витрат ДУСі також значаться: 150 млн. — на створення музейного комплексу «Арсенал», 50 млн. грн. — на розробку проектної документації та будівництво реабілітаційного центру на базі санаторію в Конча-Заспi, 96,7 млн. — на авіаперевезення вищих посадових осіб держави, а також 82 млн. — на фінансову підтримку санаторно-курортних закладів. Майже всемеро збільшилися кошти на підвищення кваліфікації персоналу медичних закладів ДУСі — з 57 тис. грн. у бюджеті минулого року до 398 тис. грн. у нинішньому бюджеті. Для порівняння: діяльність народних депутатів 2008 року обійдеться українським платникам податків у 852 млн. грн., прем’єра та міністрів у 428 мільйонів. Виходить, що сумарні витрати на парламент (450 нардепів) та уряд усього лише на 59 млн. грн. перевищують президентські й становлять 1, 280 млрд. грн.
До речі, витрати МОЗ на фоні медичних апетитів ДУСі виглядають більш ніж скромно. Наприклад, на санаторне лікування всіх хворих туберкульозом нинішнього року виділено 155 млн. 739,4 тис. грн., на санаторне лікування дітей і підлітків із соматичними захворюваннями — 133 млн. 925,5 тис. грн. Для забезпечення ж ліками хворих туберкульозом, які перебувають на амбулаторному лікуванні, передбачено 35,88 грн. у рік на одну людину, що становить менше трьох гривень на місяць (!)... Щорічно в нашій країні діагностується в середньому десять тисяч випадків ракових пухлин головного мозку. Медики констатують: без гамма-ножа для видалення злоякісних новоутворень доводиться розкривати черепну коробку, і при цьому відсоток тих, хто вижив після таких операцій, вельми невисокий. Але щоб придбати гамма-ніж, у країні проводиться благодійна акція зі збору коштів від населення та спонсорів.
За інформацією шведської фірми-виробника гамма-ножів «Elekta», ціна приладу складає близько 25 млн. грн. Запитується, що цінніше: реабілітаційний центр у Конча-Заспі для обраних чи хоча б один гамма-ніж для всіх нужденних?
