Якоїсь єдиної думки стосовно отриманих результатів керівники чотирьох організацій, які представляли учора журналістам свої дослідження, дійти так і не змогли. Деякі з них стверджували, що населення в ході опитування висловило довіру ініціативам Президента, деякі, навпаки, стверджували, що про жоден кредит довіри йтися не може, але всі закликали журналістів дуже обережно трактувати отримані цифри, оскільки власним прикладом продемонстрували, наскільки по-різному навіть фахівці можуть коментувати одні й ті самі відсоткові співвідношення.
Наприклад, що стосується думки українців щодо глобальних наслідків конституційної реформи. Результати опитувань чотирьох кампаній свідчать, що 18% опитаних вважають, що ситуація у країні після впровадження у життя таких змін погіршиться, 42% — що вона не зміниться і 24% — що покращиться. Як і слід було чекати, керівник Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Анатолій Гриценко, з’єднавши два перших числа, дійшов висновку, що «більшість населення нічого хорошого від цієї реформи не чекає, тому говорити про народний кредит довіри влади з цього приводу не можна». Навпаки, директор Українського інституту соціальних досліджень Олександр Яременко вважає доцільнішим об’єднати два останні результати — кількість респондентів, які вважають, що ситуація у країні не зміниться, плюс кількість тих, хто вважає, що ситуація покращиться. Таким чином, говорить О. Яременко, можна побачити протилежну картину, де 66% респондентів висловлюються на користь конституційної реформи. Крім того, саме співвідношення 24% до 18% (ті, хто вважає, що ситуація покращиться, проти тих, хто вважає, що вона погіршиться), на думку соціолога, свідчить про те, що народ чекає позитивних змін від реформи.
Також різними були висновки цих двох соціологів стосовно компетентності українців щодо запропонованих їм Президентом політичних нюансів. На думку А. Гриценка, якби сьогодні відбувся референдум з конституційної реформи, то він для громадян пройшов би наосліп. На підтвердження своїх слів він навів такі результати опитування. Тільки 12% сказали, що вони знайомі з усіма пропозиціями Президента. Про своє знання більшості цих пропозицій заявили 15% респондентів. Разом — 27%. Інші — або вперше почули про них від інтерв’юерів, або не захотіли відповідати, або сказали, що знайомі лише з деякими пропозиціями, що, на думку А. Гриценка, означає, що «як систему змін респонденти їх не усвідомили».
По-іншому оцінив компетентність населення, виявлену в ході опитування, О. Яременко. «Усі дані, — вважає він, — ілюструють тезу про те, що доярка або куховарка не можуть керувати державою, але вони здат ні розібратися, що і як відбувається у цій державі, та висловити щодо цього свою думку».
Сумніви стосовно достатньої компетенції населення у таких складних, навіть для обізнаних, питаннях висловив також керівник Центру «СОЦИС» Микола Чурилов. Він повідомив, що в опитуванні було кілька логічно пов’язаних між собою запитань, які виявили істотні розбіжності у думках респондентів фактично з однієї і тієї самої зміни. Наприклад, більшість погодилася з тим, щоб усі вибори провести протягом одного року, таким чином зрівнявши виборчий термін усіх органів влади до 5 років. Але та сама більшість не згодна з тим, щоб продовжити повноваження органів місцевого самоврядування. Це, на думку соціолога, свідчить про некомпетентність респондентів з більшості питань.
Слід відзначити, що до отриманих під час опитувань чотирма різними соціологічними компаніями результатів можна ставитися з довірою, оскільки, по суті, автономні дослідження показали приблизно одні й ті самі цифри. Як прокоментувала їх керівник Центру «Соціальний моніторинг» Ольга Балакірєва, ці дані практично не відрізняються від тих, які Центр отримав у квітні («День» представляв ці результати своїм читачам). Найбільша різниця між даними чотирьох компаній виявилася за результатами відповідей респондентів на запитання: «Чи було у вашому населеному пункті публічне масове обговорення ініціатив Президента?» Кількість тих, хто сказав, що в їхньому місті, селі не проводили таких обговорень, за результатами різних соціологічних центрів, коливається від 25% до 36%. Це, на думку О. Балакірєвої, пояснюється тим, що дуже істотний вплив на рівень обговорення в тому або іншому населеному пункті мала позиція місцевої влади, активність політичних сил і громадських організацій на місцях. А оскільки всі чотири організації проводили свої опитування в різних містах і селах, то й результати виявилися дуже різними.
Докладніше про результати соціологічних опитувань стосовно конституційної реформи читайте у найближчих номерах «Дня».
