Американська делегація на чолі зі спеціальним радником
президента та держсекретаря США Стівеном Сестановичем два дні перевіряла
Україну на предмет цієї сертифікації й дійшла дипломатичного висновку:
український уряд «зробив дуже важливі кроки», але залишається ще чимало
роботи. По-перше, як відзначив головний директор Ради національної безпеки
США з питань Росії, України та Євразії Карлос Паскуаль, ухвалений перед
Новим роком український бюджет повинен бути реальним. По-друге, за словами
координатора допомоги новим незалежним державам Вільяма Тейлора, мають
бути розв’язані всі спірні питання з американськими інвесторами в Україні
— тобто все, як і рік тому, коли конгрес США прямо погрожував майже вдвічі
скоротити американську допомогу Києву.
Сертифікація України має насамперед психологічне значення
— бо якщо Олбрайт та парламентарії погодяться, що Київ відповідає певним
критеріям, то якоюсь мірою це допоможе залучити нові інвестиції, зокрема
й американські. Саму суму допомоги порівняно з минулим роком зменшено з
$225 до $195 млн. Ці гроші, ще не виділені, вже жорстко розписано за статтями:
зокрема $25 млн. — на безпеку ядерних реакторів. Половина загальної суми,
як і минулого року, не буде виділена до свідчень Олбрайт. Допомога надаватиметься
технікою, технологіями, консультаціями тощо. Гроші ж залишаться в Штатах.
Вимоги до українського уряду, висловлені заступником міністра
фінансів США Едвіном Труменом, такі: просування в податковій реформі, виконання
ухваленого бюджету, реформа адміністративної системи, дерегулювання, зрушення
в приватизації.
Крім того, США хочуть бачити підпорядкованість позабюджетних
фондів Міністерству фінансів та казначейству, готовність уряду проводити
газові аукціони, які давали б чітку й прозору картину та збільшували б
доходи держави, прорив у приватизації, пов’язаний із готовністю запросити
стратегічних інвесторів до стратегічних галузей. Ніхто з членів американської
делегації не побажав розкривати, які саме компанії мають проблеми з українським
урядом та українськими партнерами. Але, за словами Трумена, кілька суперечок
залишаються актуальними в готельному бізнесі, радіо- та телекомунікаціях,
сільському господарстві. Американська делегація зустрічалася з представниками
«Гала-радіо», «Перехід-мідіа», «Енран-Київ». Більшість вимог Вашингтона
відповідають вимогам Міжнародного валютного фонду, чергова місія якого
прибула до Києва вчора.
У Вашингтоні, схоже, розуміють, що таке президентські вибори
по-українському, вимагаючи жорсткого контролю за позабюджетними фондами.
Вимоги поліпшення ситуації з американськими інвесторами — не що інше, як
плата за проголошене стратегічне партнерство. Власне, американському бізнесові
байдуже, хто саме правитиме Україною — аби лише враховувалися його інтереси.
Можливе ж згортання американської допомоги Україні зараз може призвести
лише до міжнародного скандалу. Мабуть, для керівництва іншої держави було
б принизливим те, що якісь зрушення в її внутрішній політиці відбуваються
під чиїмось тиском. Принизливою насправді є й процедура щорічної сертифікації.
Але США зараз не можуть собі дозволити підтримувати суспільство, в якому
феодальне право співіснує із зовнішніми ознаками демократії.
Сертифікація України має насамперед психологічне значення
— бо якщо Олбрайт та парламентарії погодяться, що Київ відповідає певним
критеріям, то якоюсь мірою це допоможе залучити нові інвестиції, зокрема
й американські. Саму суму допомоги порівняно з минулим роком зменшено з
$225 до $195 млн. Ці гроші, ще не виділені, вже жорстко розписано за статтями:
зокрема $25 млн. — на безпеку ядерних реакторів. Половина загальної суми,
як і минулого року, не буде виділена до свідчень Олбрайт. Допомога надаватиметься
технікою, технологіями, консультаціями тощо. Гроші ж залишаться в Штатах.
Вимоги до українського уряду, висловлені заступником міністра
фінансів США Едвіном Труменом, такі: просування в податковій реформі, виконання
ухваленого бюджету, реформа адміністративної системи, дерегулювання, зрушення
в приватизації.
Крім того, США хочуть бачити підпорядкованість позабюджетних
фондів Міністерству фінансів та казначейству, готовність уряду проводити
газові аукціони, які давали б чітку й прозору картину та збільшували б
доходи держави, прорив у приватизації, пов’язаний із готовністю запросити
стратегічних інвесторів до стратегічних галузей. Ніхто з членів американської
делегації не побажав розкривати, які саме компанії мають проблеми з українським
урядом та українськими партнерами. Але, за словами Трумена, кілька суперечок
залишаються актуальними в готельному бізнесі, радіо- та телекомунікаціях,
сільському господарстві. Американська делегація зустрічалася з представниками
«Гала-радіо», «Перехід-мідіа», «Енран-Київ». Більшість вимог Вашингтона
відповідають вимогам Міжнародного валютного фонду, чергова місія якого
прибула до Києва вчора.
У Вашингтоні, схоже, розуміють, що таке президентські вибори
по-українському, вимагаючи жорсткого контролю за позабюджетними фондами.
Вимоги поліпшення ситуації з американськими інвесторами — не що інше, як
плата за проголошене стратегічне партнерство. Власне, американському бізнесові
байдуже, хто саме правитиме Україною — аби лише враховувалися його інтереси.
Можливе ж згортання американської допомоги Україні зараз може призвести
лише до міжнародного скандалу. Мабуть, для керівництва іншої держави було
б принизливим те, що якісь зрушення в її внутрішній політиці відбуваються
під чиїмось тиском. Принизливою насправді є й процедура щорічної сертифікації.
Але США зараз не можуть собі дозволити підтримувати суспільство, в якому
феодальне право співіснує із зовнішніми ознаками демократії.
