Київ вимагає від Грузії негайних пояснень із приводу висловлювання президента Грузії Михаїла Саакашвілі про наймання Аджарією бойовиків в Україні. Про це заявив перший заступник міністра закордонних справ Володимир Єльченко на зустрічі з послом Грузії Гріголом Катамадзе. Враховуючи існуючі багато років тісні партнерські відносини між Україною та Грузією, а також допомогу, яку Україна неодноразово надавала Грузії, «українська сторона категорично спростовує навіть гіпотетичну можливість такої постановки питання новим грузинським керівництвом», навели у прес-службі МЗС України слова Єльченка. Водночас Грігол Катамадзе запевнив, що стурбованість Києва буде невідкладно доведена до грузинської влади.
Заява Михаїла Саакашвілі про вербування керівництвом Аджарії найманців у Чечні та Україні стала черговим кроком у протистоянні з лідером автономії Асланом Абашидзе. «Навіть якщо один іноземець увійде до Аджарії, щоб підняти зброю проти Грузії, це закінчиться трагічно», — заявив Саакашвілі. Сам же Абашидзе спростував звинувачення в пошуку найманців. Заяву президента Грузії він назвав «прологом до вторгнення до Аджарії» і закликав населення перешкодити таким планам. Раніше, згідно з указом президента Грузії, було анульовано дипломатичні паспорти представників аджарського керівництва. Розпорядження стосувалося особисто Аслана Абашидзе, його сина — мера Батумі Георгія Абашидзе — та міністра внутрішніх справ автономії Джемала Гогітідзе. Часті поїздки аджарського лідера до Москви й контакти з російськими політиками викликають цілком зрозумілий протест грузинської влади. «Автономних», не узгоджених із Тбілісі візитів Абашидзе не повинно бути, — заявив посол Грузії в Росії Костянтин Кемуларія. — Звісно, кожен, у тому числі й Аслан Абашидзе, вільний мати де завгодно особистих друзів, навіть «братів» (братами називають один одного Абашидзе й мер Москви Юрій Лужков. — Ред. ). Але з урахуванням рівня його московських зустрічей можна сказати, що в наявності змішування особистого з державним, а це здатне призвести до небажаних наслідків».
Словесна війна між Тбілісі та Батумі поновилася після того, як представникам президента Грузії в Аджарії не дали можливості приступити до виконання своїх обов’язків. За умовами угоди, досягнутої між президентом Саакашвілі та лідером автономії Асланом Абашидзе 18 березня в Батумі, було призначено двох представників президента в Аджарiї. До їхніх завдань входить контроль роботи Батумського порту і Сарпської митниці (кордон із Туреччиною) — головних джерел доходів Аджарії. Як відомо, отримані від них прибутки влада автономії часто відмовлялася передавати у Тбілісі.
Угода 18 березня тимчасово ослабила напруження між центральною владою країни та регіональним керівництвом, що виникло після того, як сотні озброєних прихильників лідера Аджарії не пустили президента Саакашвілі на територію автономії. Та перемир’я виявилося дуже крихким. Аслан Абашидзе заявляє, що хоче призначити своїх представників у Потійському порту та на митниці у Валі (Південна Грузія), але центральна влада називає цю вимогу «сміховинною». Крім того, Абашидзе вимагає від Тбілісі зняття арешту з банківських рахунків Морського банку Грузії, зареєстрованого в Батумі. Усі свої фінансові операції влада Аджарії проводила через цей банк, звинувачений Генеральною прокуратурою Грузії у відмиванні грошей. Природно, центральна влада не має наміру виконувати ці вимоги, а Аслан Абашидзе не має наміру скасовувати надзвичайний стан в автономії.
28 березня у Грузії мають відбутися парламентські вибори, перемога на яких гарантована союзникам президента Саакашвілі. Безумовно, Аслан Абашидзе спробує використати чинник виборів для торгу з центральною владою, але досягнення дієвих угод між аджарським лідером і Тбілісі сьогодні вже не видається можливим.
КОМЕНТАР
Арчіл ГЕГЕШИДЗЕ, Грузинський фонд стратегічних і міжнародних досліджень:
— Парламентські вибори в Аджарії відбудуться більш-менш спокійно. Загострення ситуації не відповідає нічиїм інтересам. На керівництво Аджарії сьогодні чиниться сильний тиск, у тому числі міжнародний. Очевидно, не слід чекати, що вибори в автономії відбудуться відповідно до міжнародних стандартів або так, як в решті Грузії: буде більше порушень, будуть свої особливості. Важко передбачити, скільки часу потребуватиме врегулювання конфлікту між Тбілісі та Батумі — його причини дуже глибокі. Одна з них у тому, що Саакашвілі й Абашидзе просто несумісні як особистості, як політики. До можливості експорту «революції троянд» в Аджарію я б поставився скептично. Ситуація в Батумі відрізняється від листопадової ситуації в Тбілісі. Влада Шеварднадзе була слабкою, а режим Абашидзе досить сильний, він має підтримку, зокрема, через те, що в Аджарії великий державний сектор. Шеварднадзе пішов сам, а Абашидзе навряд чи піде на такий крок. Опозиція в Аджарії слабка. Саме тому Саакашвілі не пустили до Батумі — боялися, що він почне керувати місцевою опозицією, додасть їй сил. У середньостроковій перспективі я передбачаю зміну аджарської влади. Не думаю, що це станеться шляхом озброєної конфронтації. Важливо, що в Батумі відкрився офіс Ради Європи. Вплив міжнародної спільноти на події в Аджарії просто необхідний, у тому числі здоровий вплив Росії. Сподіваюся, позитивний міжнародний вплив відіграє свою роль у вирішенні аджарської кризи.
