Попит народжує пропозицію. І ось уже в Одесі починають діяти фірми, що пропонують свої послуги з працевлаштування до цієї військової організації, про яку, як з’ясувалося, знають лише те, що туди приймають найманців. «Освіта вища, спеціальність — інженер з експлуатації засобів зв’язку, водій категорій «А, Б, С», володію багатьма видами зброї, стан здоров’я хороший». Ця анкета, заповнена 32-річним одеситом Олегом Б., — лише одна з декількох, автори яких висловили готовність стати кандидатами в солдати французького Іноземного легіону.
Що вимагають від претендентів у закордонні «легіонери»? Передусім, гроші. Зрозуміло — авансом. I краще в доларах США. Операція ж зорієнтована на іноземну організацію й пов’язана з виїздом за кордон...
Про неймовірні випробування, що чекають на іноземних легіонерів, яких закидають до «найгарячіших точок» планети, а тим більше про поранення, в тому числі смертельні, що також зрозуміло, — ані слова. Дійсність же — вельми прозаїчна й мало схожа на те, як її розписують у рекламних буклетах. І що ще треба додати: Іноземний легіон не співробітничає з жодним агентством з працевлаштування. А тому запевнення про те, що, сплативши певну доларову суму, кандидат у «солдати удачi» отримає гарантоване місце в окремій французькій військовій частині, насправді є нічим іншим, як банальним обманом. Більш того, якщо в так званому «агентстві» кандидату в легіонери видадуть «запрошення» й адресу вербувального пункту у Франції, це не означає зовсім нічого. Отримувати французьку візу, купувати квиток на дорогу туди (і з дуже великою часткою імовірності — зворотно, якщо кандидат відбірковій комісії не сподобається), доведеться йому самому. Та й «золоті гори», розписані в рекламних плакатах, на перевірку виявляються зовсім іншого кольору. Так, перші декілька років служби, а точніше рабської праці, найманець, який прийшовся до двору, отримує оклад у $250—300 на місяць. При цьому втекти вже не вдасться — втеча розцінюється як дезертирство й карається за кращого випадку декількома роками тюремного ув’язнення. За гіршого — роблять так, як чинять із зрадниками у військовий час.
Що таке служба у французькому Іноземному легіоні, краще за інших знають ті люди, які побували в шкурі легіонера й «ухитрилися» з неймовірними труднощами винести звідти ноги. Контракт у легіоні підписується на 5 років після того, як завербований пройде безліч тестів: з фізичної підготовки, здоров’я, психічної, емоційної стійкості тощо. «Відсіваються» приблизно 7 з 8 кандидатів, яким тепер доведеться десь добувати гроші на зворотну дорогу. Але якщо вже зарахований — можна вважати, що потрапив до першого кола пекла. Можна сказати, перші три роки в легіоні — це приблизно те ж саме, що випробовували за перші три місяці новобранці в «учебках» з підготовки сержантів радянської армії. Іншими словами, безправний «дух» зобов’язаний бігом виконувати найменшу примху не тільки капралів або унтер-офіцерів, а й усіх інших, хто прослужив хоча б на декілька місяців більше.
Після укладання контракту завербований повністю належить легіону. Його керівництво вирішує все: коли й скільки легіонеру їсти, скільки спати і чим займатися кожної години. Причому сон зазвичай займає найменше часу — від 3 до 4 годин на добу. Час — гроші, а тому — коштовний, і його витрачають на такі заняття як багатокілометрові кроси, 3-денні марш-кидки, подолання смуг перешкод і практично щоденні наряди. При цьому в легіоні вважають, що чим більше солдат отримає покарань, тим більш дисциплінованим буде. Тому покарань не бракує...
Коли кажуть, що після підписання контракту солдат цілком належить легіону, то це правда в прямому значенні слова. Легіон насправді перекреслює все минуле: у легіонера немає ні домівки, ні родини, ні імені. Тут дають нове ім’я, а якщо солдат сам не забуде про свою родину, його змусять це зробити. Легіонер — частина військового організму, своєрідний гвинт бойової машини. Не більше. Тому сам по собі нічого не коштує, але який вкручують доти, доки він не стане намертво врослою деталлю єдиної системи.
Ну а хто не зміг все це пережити, витерпіти і, головне, залишитися живим, той просто викреслив з життя 5 років (термін мінімального контракту). Однак з тієї невеликої суми грошей, яку нараховано, перед тим, як залишити легіон, спочатку зроблять вирахування за їжу й обмундирування. І тільки тоді екс-легіонер до кінця усвідомлює, що втратив не тільки минуле, а й майбутнє. Адже Кримінальний кодекс України, та й більшість кодексів цивілізованих країн, передбачає статті, котрі карають багаторічним тюремним ув’язненням за те, що декому здавалося невинною забавою або, принаймні, суто особистою справою. Зокрема, стаття 63-1 КК — «найманство» за участь у збройних конфліктах інших держав з метою отримання особистої вигоди передбачає від 5 до 12 років позбавлення волі. Стаття 187-7 — «участь у збройних конфліктах в інших державах» карає винних ув’язненням на термін до 5 років...
Такі бувають «епілоги» в романтичних кар’єрах «солдатів удачi».
КОМЕНТАР
Як повідомила «Дню» прес-аташе посольства Французької Республіки Анна Станкевич, «немає жодної офіційної організації, котра б займалася вербуванням до французького Іноземного легіону українських громадян. Іноземний легіон нікого не вербує в Україні. І якщо організації, котрі займаються такого роду діяльністю, й існують, то вони не мають абсолютно ніякого відношення до нас. Якщо ж громадяни хочуть отримати інформацію про Іноземний легіон, то вони можуть звернутися до посольства з листом...»
