В основі будь-якої випадковості лежить, хай і не пізнана людиною, але закономірність. Ця теза, яку нерідко заперечують, була побічно підтверджена вчора Верховною Радою, що ухвалила Закон про бюджет на 2011 рік менш ніж через добу після того, як Міжнародний валютний фонд вирішив виділити Україні другий транш кредиту stand by (SDR1 млрд. або 1,53 млрд.дол.), причому близько 1 мільярда дол. отримує для бюджетних цілей уряд.
Зрозуміло, що настільки близький збіг у часі далеко не випадковість. Без цього кредиту країна не мала б можливості сформувати скільки-небудь збалансований за доходами й витратами фінансовий план року, в якому одна з основних витратних статей — обслуговування позик, отриманих у міжнародних фінансових організацій і на ринку. Проте МВФ похвалив наш уряд, який сумлінно виконує вказівки Фонду й відповідні, супутні кредиту, зобов’язання. Перший заступник виконавчого директора МВФ Джон Ліпскі зазначив, що наша «влада дотримується зобов’язань і термінів проведення реформ фінансового, фіскального й енергосектора, необхідних для досягнення цілей програми». За його словами, на найближчу перспективу важливим завданням є швидке ухвалення Держбюджету-2011. Ледве встиг сказати, як у Києві взяли під козирок і доповіли про виконання. Напевно, скоро на стіл МВФ слухняно ляже й закон про пенсійну реформу, який явно не має в країні підтримки. Але МВФ, вустами Ліпскі, сказав «треба» (»...Своєчасне схвалення й проведення закону про пенсійну реформу, поданого до парламенту, є ключовим»), і в нашого уряду не залишається іншого вибору, крім відповісти: «Слухаюсь!».
Характерно, що й ті народні депутати, які підтримали бюджет (279 з 298 зареєстрованих), і ті, хто голосував проти нього, як то кажуть, ногами, розуміють, що цей найважливіший для країни документ дуже далекий від ідеалу. Невипадково, в Раді було підтримано пропозицію спікера Володимира Литвина доручити Кабміну за результатами виконання держбюджету в першому кварталі й за перше півріччя підготувати й подати парламенту відповідні зміни.
Новий бюджет «образив» столицю країни, в якої вилучили половину податку з доходів громадян. Народні депутати при цьому не прислухалися не лише до аргументів секретаря Київради Олеся Довгого, який просив обмежити це вилучення 25% і ратував за додаткові асигнування Києву з держбюджету, а й до аргументів Президента України. При затвердженні Податкового кодексу Віктор Янукович досить різко висловився проти відповідної норми й добився, щоб вона була виключена. От як Президент це аргументував: «Введення для Києва такого вилучення є необгрунтованим і не відповідає встановленим Бюджетним кодексом принципам справедливості й неупередженості, єдності бюджетної системи України».
Як вчинить Президент тепер? Вето на бюджет країни, що ухвалюється в самому кінці року з порушенням визначених законодавством термінів, — це, по суті, надзвичайний випадок. Вдасться до нього Президент через властиве йому відчуття справедливості чи мовчки стерпить «ляпаса», якого дали йому і уряд, і парламент?
Не обрадував Держбюджет-2011 і владу інших міст України. Виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик напередодні бюджетного голосування в Раді заявляв, що нормативи фінансування місцевих бюджетів, закладені в проекті державного бюджету на 2011 рік, призведуть до скорочення чисельності працівників бюджетної сфери на 25%. «Такого поганого бюджету ще не було... Для нас страшна норма — дефіцит близько 19 мільярдів гривень ресурсів на виконання делегованих повноважень. Це скорочення на 25% тих, хто сьогодні працює в бюджетній сфері й фінансується з місцевих бюджетів», — зазначає Пітцик. За його словами, це торкнеться в першу чергу лікарів, вчителів, працівників сфери культури, спорту, а також працівників апаратів місцевих рад.
Не задоволені бюджетом і українські профспілки. У листі, надісланому Литвину, вони говорять про «антисоціальні кроки уряду» та наводять приклад: витрати на охорону здоров’я зменшені в бюджеті проти 2010 року на мільярд гривень.
