Ефективною може називатися лише та влада, яка не просто обіцяє, а вирішує назрілі й навіть «перезрілі» болючі суспільні проблеми. Минулий тиждень відзначено двома абсолютно безпрецедентними кроками влади, які потребували політичної волі і які мають бути підтримані.
Перший — ухвала сесії Сімферопольської ради про виділення землі для будівництва мечеті на півострові. Війни довкола ділянки тривають ще з 2004 року. Проте лише поставили крапку.
Другий — запуск в аверсному режимі нафтопроводу «Одеса — Броди». Варто зазначити, що, пішовши на такий крок, і глава держави, і уряд, вочевидь, розуміли, що він може не сподобається Росії, яка має свою особливу думку в даному питанні. Але для України аверсний режим «Одеса — Броди» принесе посилення її іміджу надійної країни-транзитера в очах іноземних інвесторів. Окрім того, це означає ще й збільшення завантаження вітчизняної нафтотранспортної системи з додатковими прибутками до державної скарбниці та зміцнення енергетичної безпеки країни.
ПИТАННЯ ПРО БУДІВНИЦТВО СОБОРНОЇ МЕЧЕТІ В КРИМУ НАРЕШТІ ВИРІШЕНЕ
Сесія міської ради, на якій голова Ради міністрів АРК Василь Джарти, звертаючись до депутатів, сказав: «Питання будівництва Соборної мечеті заполітизоване, і цьому необхідно покласти край», — проголосувала за дозвіл на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду ділянки площею 2,7 га на вулиці Ялтинській, 22.
Ще в 2004 році Сімферопольська міськрада ухвалила рішення про виділення цієї ділянки Духовному управлінню мусульман Криму, проте пізніше ті ж депутати відмовили у землевідведенні. Як виявилося, двома роками раніше міська рада вже розпорядилася цією ділянкою, давши дозвіл одній із фірм на проектно-дослідницькі роботи.
У серпні минулого року питання було порушено на нараді з перспектив розвитку Криму, яку в Сімферополі проводив Президент України Віктор Янукович, і він доручив розглянути і вирішити цю проблему голові Ради міністрів Криму Василю Джарти. Всі нюанси цієї заплутаної історії були обговорені ним у ході зустрічей із президентом Всесвітнього конгресу кримських татар Рефатом Чубаровим і народним депутатом України, главою меджлісу кримських татар Мустафою Джемільовим. Враховуючи важливість питання про виділення землі під мечеть, Василь Джарти був присутній на сесії міської ради і закликав депутатів підтримати проект рішення. Депутати міськради також ухвалили рішення про виділення земельного масиву під будівництво будинків для репатріантів.
Глава Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров сказав «Дню», що «вирішення цієї давньої проблеми стало можливим тому, що відносини влади й меджлісу в Криму вступили в нову фазу, і від настороженості й конфронтації сторони перейшли до діалогу й співпраці. А діалог значно продуктивніший за конфлікти...»
«Одразу стає зрозумілим, що без особистої й принципової позиції Василя Джарти це рішення міської ради було б практично неможливим!» — сказав «Дню» голова відділу зовнішніх зв’язків междлісу Алі Хамзин. Голова Радміну Криму «надав і депутатам, і всім кримчанам урок політичної культури та толерантності».
Як відомо, в Криму в ході діалогу Василя Джарти й представників кримських татар намітилися рішення й інших давніх проблем. Рада міністрів і меджліс дійшли обопільної думки, що в автономії треба нарешті покласти край самозахопленням землі, й обидві сторони вживають заходів для ліквідації порушень законодавства. Органи влади визначили заходи щодо термінового виділення земельних ділянок репатріантам, і, як заявив Василь Джарти, впродовж найближчого року таке явище, як самозахоплення землі, зникне з кримської практики земельних відносин.
«ОДЕСА — БРОДИ» СТАВ ДЛЯ УКРАЇНИ ПРОЕКТОМ-КОМПЕНСАТОРОМ»
Олександр ТОДІЙЧУК, президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-Club, член правління Альянсу «Нова енергія України»:
— Сьогодні зруйновано погану легенду, яка останні декілька років побутувала в експертних колах, що Україна ніколи не зважиться на альтернативний нафтотранспортний потік «Одеса — Броди». Урешті-решт після довгих років підготовки, переговорів і узгоджень проект знайшов своє місце й запрацював.
Значення аверсу «Одеса — Броди» важко переоцінити. Цей проект є надзвичайно важливим для української нафтотранспортної системи. Адже до сьогодні вона перебувала в досить тяжкому стані: за останні роки Україна втратила значні об’єми транспортування нафти, вітчизняна «труба» зараз завантажена менше ніж на 25% від своєї потужності, що фактично означає роботу на межі рентабельності. Утім, такий стан міг погіршитися ще більше. Адже, як відомо, Росія завершує будівництво БТФ-2 (Балтійська трубопровідна система-2. — Авт.), яка забере із усієї європейської системи «Дружба» до 60 мільйонів тонн нафти. Отже, ще частину нафти втратить і Україна. І якби не нафтопровід «Одеса-Броди», об’єми транспортування «Укртранснафти» могли опинитись на рівні, нижчому за поріг рентабельності, і вона просто б збанкрутувала. Крім того, каспійська нафта може стати альтернативною сировиною для вітчизняних нафтопереробних заводів. А це, в свою чергу, підніме рентабельність нафтопереробного сектору в Україні, який теж перебуває, м’яко кажучи, не в дуже хорошому стані.
«Одеса — Броди» став для України своєрідним проектом-компенсатором, який дав можливість зберегти не лише білоруську трубу, як підкреслюють експерти, але й вітчизняну нафтотранспортну систему. Крім того, маємо надію, що запуск у аверсному режимі нафтопроводу «Одеси-Броди» активізує поляків у продовженні труби з Бродів до Плоцька, що є наступним етапом проекту альтернативного транспортного потоку України.
Що ж до затребуваності нової української нафтової артерії, то її яскраво можна проілюструвати на прикладі Азербайджану. Останній транспортує близько двох мільйонів тонн нафти через Босфор і Адрію до нафтопереробного заводу Кралупи в Чехії. Маршрут «Одеса-Броди», який є значно коротшим від вище згаданого, може зекономити азербайджанцям 3 долари з кожної тонни. Якщо Україна зарекомендує себе як надійного транзитера, клієнт в особі Азербайджану вітчизняній нафтотранспортній системі забезпечений.
