Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Два присмаки перемоги

10 вересня, 2004 - 00:00

Вигравши з рахунком 2:1 у збірної Казахстану на її полі, національна збір на України вийшла в лідери відбіркової групи першості світу і з чотирма очками ділитиме перше місце із командою Грузії аж до 9 жовтня. Наша команда виграла вперше за 15 місяців, перервавши смугу невдач, що тривала більше року. Виграш у казахів мав, на жаль, і інший присмак, який не дає заспокоїтися та змушує хвилюватися за подальшу долю головної команди нашої країни.

ГЕОГРАФІЧНІ НОВИНИ

У сучасному світі можливо все. Якщо реальністю стало утворення на території колишнього СРСР п’ятнадцяти незалежних держав, то чому б одній із цих держав не стати із азійської європейською? Принаймні у футболі? Футбольна асоціація Казахстану подала заявку до Європейського союзу футбольних асоціацій (УЄФА) та отримала дозвіл грати в турнірах європейських команд. Справді, чим казахи гірші за турків, вірменів чи азербайджанців, які грають на першість Європи, хоча розташовані в Азії? А про Ізраїль і казати немає чого. Ця держава встигла свого часу пограти на першість світу в групі з командами Австралії та Океанії, а вже потім була прийнята до УЄФА.

Так чи інакше, а честь відкрити Європі футбольний Казахстан була, волею жеребу, надана збірній України. Одразу згадалося, що українці з казахами досхочу награлися між собою у футбол ще за часів СРСР. Йдеться і про матчі команди «Кайрат» з Алма-Ати проти українських команд, і про взаємовигідний обмін футболістами. Здавалося, що історія назавжди розвела наш футбол по різні боки Уральського хребта. Але історія повернулася. Занедбаний із союзних часів стадіон в Алма-Аті терміново почали ремонтувати, а національну збірну настроювати на двобій у дебютній грі проти колишніх співвітчизників з України.

Народ у Казахстані встиг втратити звичку ходити на футбол: національний чемпіонат проходить не на високому рівні й популярністю майже не користується. Тепер довелося згадувати, як виглядає переповнений стадіон. Виглядала арена по-ностальгійному, нагадуючи часи розвинутого соціалізму. Ні дах над центральною трибуною, ні пластикові сидіння не здатні були знищити старий добрий радянський дух, який відчувався в усьому. Але ж грали не «Кайрат» і «Дніпро». Грали національні збірні.

СТІНКА НА СТІНКУ

За рівнем показаного футболу матч Казахстан — Україна виглядав як принципова гра чемпіонату України, і був характерний величезним бажанням досягти результату, не підкріпленим належним рівнем майстерності. Обидві команди прагнули зіграти результативно, припускаючись невиправдано великої кількості помилок у передачах. Говорити про комбінаційну гру не доводилось. І українці, й казахи відчайдушно боролися за м’яч, сподіваючись на помилку суперників. Першими помилились господарі. На 15–й хвилині захисники збірної Казахстану дозволили українцю Бєліку прийняти м’яч поблизу своїх воріт, і форвард «Шахтаря» не розгубився — наші повели 1:0.

Швидко досягнувши переваги, наші не зуміли закріпити свій успіх. Старанні господарі надійно закривали шляхи передач на українських форвардів і навіть iшли уперед. Невдовзі черга помилитися дійшла до українців. Програвши боротьбу за верховий м’яч, наші оборонці «забули» перед своїми воротами Карповича, який не залишив жодних шансів Шовковському. Грати залишалося ще майже годину.

До честі українців, команда до останніх хвилин боролася за перемогу. Сталося так, що спека, яка стояла у колишній столиці Казахстану, якраз у день гри змінилася прохолодою й невеликим дощиком. Може, з цієї причини, а може, через вдалі заміни перевага на останніх хвилинах повністю перейшла до українців. Воронін та Ротань, які вийшли у другому таймі, внесли додаткову гостроту в напад і створили низку моментів, щоб забити. Проте вирішити долю гри мав би казах Балтієв, якого так само, як у першому таймі Карповича, наші захисники залишили наодинці з воротарем. На наше щастя, провідний півзахисник господарів не влучив у ворота.

Переможний гол Ротаня на останній хвилині гри був швидше нагородою українцям за впертість і волю до перемоги, ніж результатом продуманих атакуючих комбінацій. Фортуна посміхнулася українцям і подарувала таку потрібну перемогу.

Результати інших матчів у групі 2:

Грузія — Албанія — 2:0
Греція — Туреччина — 0:0

Микола НЕСЕНЮК
Газета: