Віктор Ющенко вважає, що Конституцію країни потрібно змінювати, причому найкардинальнішим чином. Із ключових пропозицій змін до Основного закону в президентському баченні: двопалатний парламент, в якому верхню палату займуть губернатори, а нижню — безпосередньо депутатський корпус. Крім цього, гарант хоче «урізати» парламентську каденцію (нині термін правомочності ВР п’ять років) і повністю ліквідувати статус недоторканності народних обранців. У таборі опонентів Банківської нові задумки глави держави зустріли зі скепсисом, мовляв, Конституцію не змінювати потрібно, а вдосконалювати — продовжувати впровадження політичної реформи в частині місцевого самоврядування. Так вважають регіонали. Тим часом, ідейні соратники Віктора Ющенка з того ж БЮТу також вельми критично відгукнулися про ініціативу Президента. «Досить, — зазначає Юлія Володимирівна, — марафетити Конституцію на свій лад, нехай своє слово скаже народ». Лідер блоку свого імені пропонує нарівні з виборами в парламент 30 вересня провести загальнонаціональний референдум, на якому запитати в нації, при якій формі правління вона хоче жити — президентській або ж парламентсько- президентській?
Критикує «двопалатну» ідею гаранта й Олександр Мороз. Спікер ВР п’ятого скликання вважає, що двопалатна Рада — це насмішка над парламентаризмом, адже верхня, губернаторська палата, затверджуватиме рішення, прийняті безпосередньо власниками депутатських мандатів. Знавець конституційних тенет Мороз заявляє: пропонуючи створити двопалатний парламент, Віктор Ющенко намагається повернути собі такі самі могутні важелі впливу на ситуацію в країні, які свого часу мав Кучма. До речі, колишній президент чи не єдиний, хто схвально відгукнувся про нові конституційні ідеї діючого гаранта Конституції. У ході засідання четвертого самміту Ялтинської європейської стратегії він нагадав, що в результаті референдуму, проведеного з його ініціативи в 2000 році, нація схвалила введення двопалатного парламенту: «Я й тоді був і зараз упевнений, що це допоможе повніше представити в Раді інтереси регіонів», — переконаний Леонід Кучма. Разом із тим, екс-глава держави зазначив, що остаточне введення цієї норми залежить від того, «що відбувається під куполом парламенту», явно натякнувши: без схвалення Ради ні про які реформи її структури і йтися не може. Дійсно, враховуючи небажання парламентаріїв бути підвладними верхній палаті ВР, сподіватися на те, що депутати підтримають «двопалатну» ініціативу навряд чи доводиться. І навіть якщо українці скажуть «так» змінам в Основний закон, результати плебісциту, згідно з чинним (хоч яке й не змінювалося десятки років) законодавством, повинні шляхом голосування у ВР більшістю в 300 голосів бути імплементовані. Колишня практика минулих референдумів свідчить про те, що імплементувати підсумок плебісциту під куполом Ради ой як нелегко. Тим часом на Банківській про це не тривожаться. Заступник глави Секретаріату Президента Ігор Пукшин, наприклад, зазначає: «Раніше були опитувальні референдуми, а цей, у разі підтримки його українським народом, відразу набуває сили закону». На уточнююче запитання журналістів, чи означає це, що нова редакція Конституції не потребуватиме голосування парламентаріїв, він відповів: «Безумовно».
Німецький експерт Інгмар Бредіс (нині викладач Києво-Могилянської академії) сумнівається, що створення другої палати в парламенті зможе вирішити патову ситуацію в українській політиці.
Своє бачення ситуації він висловив днями в коментарі вітчизняним журналістам: «Маю підозру, що Президент просто розраховує отримати через другу парламентську палату більше впливу на законодавчий орган». Пан Бредіс вказує ще й на те, що відповідно до Конституції Україна є не федеративною, а унітарною державою. Такий державний устрій не забезпечує достатніх умов, щоб вводити в українському парламенті двопалатну систему. Експерт зазначає, що перш ніж говорити про двопалатний парламент, потрібно б уже завершити дискусію про федеративний устрій, наслідки якого для України зараз важко оцінити оптимістично.
