Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Двосторонній меч для прем’єра»

Ханне СЕВЕРИНСЕН: Дискусія з приводу конституційних змін не повинна починатися з умови
9 квітня, 2009 - 00:00

Колишній доповідач Парламентської асамблеї Ради Європи по Україні Ханне Северинсен майже рік працює радником прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. До цього датський політик майже 11 років здійснювала моніторинг України від ПАРЄ і починаючи з 1997 року спостерігала за проведенням президентських і парламентських виборів у нашій країні. В інтерв’ю «Дню» пані Северинсен розповідає, в чому полягає її робота в якості радника, ділиться думками з приводу того, яким може бути вихід з нинішньої політичної кризи, і в чому полягає небезпека запровадження в Україні двопалатного парламенту.

— Пані Северинсен, нашим читачам було б цікаво дізнатися, які поради ви даєте Юлії Тимошенко?

— Це епізодична робота. Іноді Юлія Тимошенко запитує мене про нові ідеї, перед тим як запропонувати їх громадськості. Іноді я кажу, що такі ідеї не варто пропонувати.

— А не могли б ви навести приклади конкретних ідей, запропонованих вами українському прем’єру?

— Я мушу сказати, що моя позиція зараз більше полягає в тому, щоб не бути публічною, як це було в часи, коли я працювала в Парламентській асамблеї Ради Європи. Зараз я більше працюю на задньому плані. І було б нечесно, якби я розповіла про запропоновані мною ідеї, якщо вони не стали публічними. Іноді краще не говорити деякі речі на публіці, якщо ви справді хочете досягти реального результату.

— Нещодавно «Українська правда» повідомила, що позаштатний радник українського прем’єра Кеннет Мерфі є лобістом Тимошенко на міжнародній арені. По аналогії виникає запитання, по яких напрямах ви лобіюєте Тимошенко?

— (Сміється.) Я не є лобістом. Я лише іноді зустрічаюсь із Тимошенко, іноді розмовляю з паном Немирею. І це не робота, бо мені не платять за надання порад. Це, скоріше, походить на епізодичну роботу. Але мені подобається мати можливість і досі бути в курсі того, що відбувається в Україні. Головним чином йдеться про виборче законодавство, Конституцію. Але тут ситуація є дуже плинною. Як ви знаєте, існує дуже багато пропозицій з цих питань. І Юлія Тимошенко зараз не приймає ніяких рішень, а лише вислуховує пропозиції.

— А що ви думаєте про доповідь ваших колег з ПАРЄ з приводу запропонованих торік змін до української Конституції?

— Вони зараз виконують роботу, якою я займалася раніше. Я вважаю, що, відповідно до рекомендації Венеціанської комісії, багато запропонованих змін не будуть введені в дію. На мою думку, дискусія з приводу конституційних змін не повинна починатися з умови: давайте запровадимо двопалатний парламент.

— Чому?

— Дискусія повинна починатися з питання, чого ми хочемо досягти. Ми повинні з’ясувати, в чому полягає слабкість існуючої політичної системи й що ми отримаємо запровадженням нової системи. Тобто потрібно пояснити, чого можна досягти завдяки запровадженню двопалатного парламенту.

— Президент заявляє, що таке нововведення сприятиме стабільності.

— Я справді не можу зрозуміти цього. Адже одна з великих проблем, які існують сьогодні, полягає в тому, що в умовах демократії уряд повинен керувати. А зараз в країні склалася ситуація, що уряд насправді не може керувати. І проблема не у виборах, а в тому, хто за що відповідає. І якщо запровадити ще одну палату, то як тоді ухвалюватимуться рішення, й чи будуть у такій ситуації ті, хто приймає рішення, відповідати за ухвалені ними ж рішення. Потрібно, щоб виборці знали, хто приймає рішення і хто відповідає за його виконання. Якщо в інших країнах існує дві палати, то здебільшого це викликано традиціями. Один із аргументів Президента щодо запровадження другої палати торкається регіональності.

На мою думку, вам потрібно забезпечити інше — дати регіонам можливість бути більше почутими. Перш за все, це можна забезпечити, запровадивши відкриті списки, щоб люди в регіонах могли обирати своїх представників до Верховної Ради. Інший шлях полягає в децентралізації влади, передачі більших повноважень у регіони. Щоб більше рішень ухвалювалося на місцевому рівні. А якщо ввести другу палату, то це призведе лише до погіршення процесу ухвалення рішень.

— Як я зрозумів, на вашу думку, вихід із нинішньої кризи полягає в розподілі повноважень між Президентом і прем’єр-міністром?

— Так, це дуже важливо. Я вважаю хорошою ідеєю мати всенародно обраного Президента. Це символ вашої країни, символ суспільства, який об’єднує його. Я рада відзначити, що ми маємо королеву — символ, хоча це не зовсім демократично, але це означає, що король чи королева є над політикою.

На мою думку, що це неправильно, коли Секретаріат Президента постійно критикує рішення уряду. На мою думку, потрібні зміни в Конституції України, які реально вкажуть, якою є компетенція Президента і парламенту та прем’єр-міністра. Я розумію, що складно за багатопартійної системи формувати коаліцію. У нашій країні також виникають подібні складнощі з формуванням коаліції. Але з часом ви все більше розумітимете, як створювати коаліції. Я також вважаю, що у вас має бути така система, за якої уряд формується більшістю. А поточні рішення в парламенті можуть ухвалюватися більшістю з числа присутніх депутатів. У нашій країні бувають випадки, коли депутати з коаліції не можуть бути присутніми в залі, тоді опозиція відповідно зменшує кількість своїх депутатів. Відтак рішення приймаються більшістю з присутніх членів парламенту. Також важливо, щоб прем’єр-міністр мав право йти у відставку чи оголошувати дострокові вибори. У багатьох країнах прем’єр-міністр має право на оголошення дострокових виборів. І це був би двосторонній меч для прем’єра. У випадку втрати популярності коаліції прем’єр може подавати у відставку, щоб уникнути дострокових виборів. Це додасть більше відповідальності голові уряду. Загалом, я вважаю, не потрібно кидатися на пошук рішень, а треба ставити запитання і потім уже шукати відповідь на нього.

— Пані Северинсен, на вашу думку, чи зміниться ситуація в Україні з проведенням дострокових президентських виборів?

— Природно, зараз все отруєно тим фактом, що скоро розпочинаються президентські вибори. Наступають дні, коли відбуватиметься багато дискусій. Для виборців буде краще, якщо вони знатимуть до виборів, за яку систему голосують.

— То, можливо, краще внести зміни до виборчого законодавства, зробити відкриті списки й тоді провести одночасно парламентські й президентські вибори?

— Так, за таких умов проведення виборів було б легшим. Я сподіваюся, що в парламенті розпочнуться дискусії про зміни до виборчої системи. Одним із питань є те, що звичайні виборці вважають, що вони не мають «влади» над депутатами — іншими словами, не можуть впливати на депутатів. Крім того, виборці хотіли б побачити нові обличчя.

Я знаю, що в Україні ведуться розмови про повернення до мажоритарної системи. Однак це призведе до атомізації. І це буде занадто. Ви вже мали не зовсім добрий досвід формування парламенту, коли половина депутатів обиралась за партійними списками, а інша — за одномандатними. Відтак, я вважаю, вам треба дивитися на досвід країн, які мають відкритий регіональний список.

— Пані Северинсон, ви, мабуть, чули, що Ющенко запропонував одночасно з президентськими провести дострокові парламентські вибори. Щоб ви порекомендували Тимошенко в даній ситуації: іти на вибори чи не йти?

— Я не можу нічого сказати з цього приводу. Разом з тим, зауважу, що багато речей говорить про недоцільність проведення дострокових парламентських виборів. Ваша країна переживає фінансову кризу. Тим часом, виборче законодавство в Україні є надмірно складним. Фактично кожен повинен глянути на висновки Венеціанської комісії, яка минулого року запропонувала запровадити простішу виборчу систему. Зараз також потрібно зробити чимало практичних речей. Тому я не думаю, що це хороша ідея — проводити дострокові вибори. Тим більше, що півтора року тому у вас вже проводилися дострокові вибори.

На моє переконання, це може провітрити простір. Але я не переконана, що це можливо, зважаючи на існуюче зараз отруєне повітря. Гадаю, існуюча більшість, яка підтримує уряд, повинна використати шанс і показати, що вона може зробити.

— Який ваш прогноз, чи будуть у нас цього року дострокові парламентські вибори?

— Я не думаю, що цього року будуть дострокові парламентські вибори. Разом з тим, я боюсь, що атмосфера в країні стане ще отруйнішою. Навіть якби домовленість про дострокові вибори існувала, то потрібно вдосконалити виборче законодавство. Потрібні дискусії про те, чого в Україні хочуть досягти завдяки ухваленню нового виборчого законодавства. Потрібно розглядати існуючі можливості. Крім того, партії повинні йти на певний компроміс. Я сподіваюсь, що вони розглянуть рекомендації Венеціанської комісії, в якій є багато досвідчених експертів із конституційного права.

Микола СІРУК, «День»
Газета: