— Кілька місяців тому ви опублікували досить різку статтю в «Інтернешнл
Геральд Триб’юн» щодо ситуації в Україні. Чи змінилися ваші погляди зараз?
— На мій погляд, зроблено певні позитивні зрушення. Можливо, вибір кандидатури
Ющенка по пост прем’єр-міністра був найкращим. Це підтверджується й позитивними
відгуками міжнародного співтовариства. Але занепокоєння залишаються. В
першу чергу — через те, що корумповані елементи залишаються при владі в
Україні.
— Здається, ви заявляли, що бажали б допомагати суспільству
стати відкритим, а не підтримувати державу. Чи це так?
— Це не зовсім вірно. Бо відкрите суспільство включає в
себе не лише громадянське суспільство, але й демократичну державу. Тому,
очевидно, що я був би дуже зацікавлений у тому, щоб допомогти вашій державі
стати демократичною та ефективною. Досвід, набутий після колапсу СРСР,
свідчить, що слабка та неефективна держава не сприяє демократичному розвиткові.
— Як тоді з цим співвідноситься скорочення ваших програм
в Україні?
— Дійсно, ми скорочуємо ряд програм. Бо ми не можемо підтримувати
все, нам потрібно визначитися з пріоритетами. Це, передусім, становлення
верховенства права, освітні програми, економічні реформи.
— Чи здатна Україна внести свій внесок у побудову того
самого глобального демократичного співтовариства, про який, власне, й ішлося
у Варшаві?
— Найкращим внеском України було б проведення необхідних
перемін та реформ.
— Раніше ви говорили, що не маєте бізнесу в Україні
і не плануєте цього. А зараз?
— Поки що не планую.
