Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Едвард ЛУКАС: «Заворушення в Лондоні не визначають обличчя капіталізму»

11 серпня, 2011 - 00:00
8 СЕРПНЯ, 2011 РОКУ. ЛОНДОН, ВЕЛИКОБРИТАНІЯ. ДЕКІЛЬКА СОТЕНЬ ДОБРОВОЛЬЦІВ, ДО ЯКИХ ПРИЄДНАВСЯ МЕР БРИТАНСЬКОЇ СТОЛИЦІ БОРИС ДЖОНСОН, ПРИБИРАЮТЬ ОДНУ З ВУЛИЦЬ РАЙОНУ ХЕКНІ (ПІВНІЧНИЙ ЛОНДОН) ПІСЛЯ НІЧНИХ ЗАВОРУШЕНЬ / ФОТО РЕЙТЕР

Британська влада поступово повертає під свій контроль ситуацію в країні після заворушень, які почалися минулої суботи в одному з районів Лондона. Унаслідок дій агресивно налаштованих груп молоді заподіяно серйозні збитки низці районів британської столиці. Поліція вже заарештувала понад 750 осіб у Лондоні і ще понад 500 осіб в інших містах країни, де натовпи здебільшого молодих людей громили, грабували крамниці, підпалювали машини й торговельні склади.

І це лише початок наведення ладу на вулицях британських міст. Як заявив учора прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон за підсумками засідання надзвичайного комітету COBRA, поліція, яка забезпечує порядок у Лондоні, отримає додаткові повноваження застосовувати жорсткіші методи боротьби з заворушеннями, ураховуючи використання водометів. «Ми зробимо все можливе, щоб відновити законність і порядок на наших вулицях. Жодні варіанти при цьому не виключаються... Комітет COBRA вирішив дозволити поліції використовувати водомети; поліцейські зможуть отримати їх за потреби протягом 24 годин», — заявив британський прем’єр. За його словами, активніші методи вже було випробувано, унаслідок чого минулої ночі обстановка в столиці стала більш-менш спокійною.

Тим часом аналітики й експерти у Великобританії та в інших країнах розбирають причини виникнення заворушень і масового мародерства в столиці, яка є «вітриною капіталізму». Британські психологи погоджуються з думкою, повідомляє Бі-Бі-Сі, що в натовпі людина втрачає свої моральні принципи, а відчуття провини й здатність співпереживати — ті добрі риси, що за нормальних умов утримують нас від протизаконної поведінки, — слабшають і розмиваються.

«Рівень моралі обернено пропорційний кількості учасників. У великому натовпі, де кожен, власне кажучи, діє анонімно, ви можете робити практично все що завгодно», — пояснює Джеймс Томпсон, почесний професор психології університетського коледжу Лондона.

Професор Джон Піттс, який консультує лондонську владу з питань молоді й кримінальних угруповань, стверджує, що мародерство дозволяє «безпорадним людям раптово відчути себе могутніми», а це почуття, що «дуже п’янить».

Тим часом професор соціології університету Лідса Пол Беггалі звертає увагу на те, що в зіткненнях із поліцією здебільшого беруть участь хлопці й молоді чоловіки, тимчасом як серед мародерів можна побачити жінок і навіть дітей.

«Імовірно, більшість людей, які цуплять товари з крамниць, ніколи раніше цього не робили. У таких ситуаціях [у учасників] з’являється відчуття, що звичайні правила більше не чинні», — пояснює він. За його словами, попри те, що більшість заворушень закінчується мародерством, цього тижня воно було їхнім основним мотивом, і ці народні заворушення можна назвати «бунтом суспільства споживання».

Як відомо, у Франції, особливо в Парижі, останніми роками часто виникали безлади. І тому цікавою є думка французьких експертів. Вони вважають, що заворушення у Великобританії виникли й розвиваються за класичною схемою, а перекидатися на сусідні країни вони не повинні. «Схема безладів є класичною. Упродовж тридцяти років вона спирається на незмінні підстави. Спочатку це найчастіше — поліцейська операція, що має негативний фінал. Після стрілянини настає кома чи смерть якогось молодого мешканця передмістя чи міського району. Потім підозри щодо помилкових дій (правоохоронних органів), які породжують почуття несправедливості та викликають реакцію помсти й заколоту», — сказав професор кримінології Ален Бое, слова якого наводить газета Figaro. За його словами, зазвичай міські заворушення тривають близько чотирьох-п’яти днів, проте залежно від сукупності різних чинників вони можуть тривати й довше.

Продовження на стор. ДЕНЬ ПЛАНЕТИ
Микола СІРУК, «День»
Газета: