Як зупинити кліматичні перетворення, не допустити підвищення температури на планеті, боротися з наслідками змін клімату — ці та інші важливі питання нещодавно обговорювали делегації 192-х держав світу на 16-й конференції сторін рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату. Міжнародні переговори тривали протягом двох тижнів у Мексиці. Одне з завдань — розробити нову міжнародну угоду, яка регулюватиме екологічну політику майже 200-т країн після закінчення дії Кіотського протоколу. Нагадаємо, термін його дії завершується через два роки. Відповідно до протоколу, розвинуті країни зобов’язуються скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу на 5%.
Саме ця проблема стала найбільш дискусійною під час конференції. Як повідомляють експерти Національного екологічного центу України, які брали участь у кліматичних переговорах, дискусія розгорнулася між групою країн, що розвиваються, яку очолює Китай, та розвинутими країнами (до них належать США, Японія, Нова Зеландія, країни Євросоюзу). На думку таких країн, як Японія, Росія або Канада, держави, що розвиваються, теж мають зобов’язатися зменшити обсяги викидів в атмосферу вуглекислого газу. Однак, як показувала практика попередніх переговорів, не всі країни виявляють таке бажання. Україна ж відстоювала статус держави з перехідною економікою. Після завершення переговорів у Мексиці ми разом з іншими держава таки взяли зобов’язання переглянути ці норми, а також впроваджувати проекти, які б зменшували викиди в атмосферу та передбачали впровадження низьковуглецевих технологій розвитку економіки. Таким чином, Україна тепер повинна по-новому будувати екологічну політику.
— Те, що країни знайшли компроміс і досягли згоди у вирішенні таких важливих завдань, є позитивним результатом. Але водночас залишається невирішеним питання встановлення зобов’язань зі зниження викидів парникових газів кожною окремою країною та переносу невикористаних квот на майбутнє, — коментує Ірина Ставчук, експерт Національного екологічного центру України. — До речі, саме за цю проблему Україна разом з Росією, Новою Зеландією та Австралією отримала антинагороду «Динозавр дня». Міжнародна спільнота винесла такий вердикт через те, що ці країни блокували переговорний процес щодо продажу невикористаних квот на викиди парникових газів. Як пояснювали у Міжнародній кліматичній мережі, величезний надлишок квот, який мають Україна та Росія, виник не завдяки ефективним діям зі зниження викидів парникових газів. Якщо буде перенесено надлишок квот на майбутнє, індустріально розвиненим країнам можна не докладати зусиль, щоб зменшувати викиди, а продовжувати викидати парникові гази.
Неабияким успіхом переговорів експерти вважають домовленість усіх країн, щодо недопущення глобального збільшення температури на планеті на два градуси і намагання утримати глобальне потепління на рівні півтора градуса.
Бо якщо температура на Землі підвищуватиметься і надалі, то це призведе до суттєвого погіршення природної системи. Аби цього не сталося, делегації країн прийняли рішення про створення Зеленого кліматичного фонду, який виділятиме 100 мільярдів доларів на рік країнам, що розвиваються, на заходи боротьби зі змінами клімату. Україна теж може претендувати на фінансування так званих зелених проектів, зазначають фахівці.
У цілому, представники громадських організацій України переконують, що переговори в Мексиці додали оптимізму і показали, що хай там що, а світ хоче зупинити зміни клімату. Однак робити це треба трохи активніше та ефективніше, зокрема й Україні. За словами координатора програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христини Рудницької, на подібних заходах наша держава має не тільки відстоювати свої економічні інтереси, а й усіляко сприяти укладенню нової кліматичної угоди.
Натомість самі українці, без указівок зверху та спеціальних державних програм, уже готові боротися зі змінами клімату. Коли тривали переговори у Канкуні, у Києві екологічні організації проводили акцію «Зміни себе, а не клімат». Учасники писали на банерах лозунги, що вони готові їздити на велосипеді, якщо буде обладнано велодоріжки, саджати дерева у парках, якщо їх не вирубуватимуть, їздити на електричному автомобілі та сортувати сміття, а також відмовитися від використання пластикових пакетів. Ці пропозиції організатори акції передали Національному агентству екологічних інвестицій — державній структурі, яка є головним органом України у вирішенні питань глобальних змін клімату. Однак відповіді поки нема. Наступний етап міжнародних перемовин щодо змін клімату заплановано на наступний рік. І тут уже відмовчуванням Україна не відбудеться, оскільки від неї вимагатимуть конкретних результатів.
