Українські експортери, що рішуче вдерлися на зовнішні ринки з дешевою продукцією, тепер все частіше вимушені поступатися завойованими позиціями під тиском антидемпінгових розслідувань. Металургійні комбінати, що багато в чому визначають нині баланс попиту і пропозиції на валютному ринку, втрачають одну країну збуту за іншою. З останніх антидемпінгових новин: США порушили нову справу проти імпорту катанки з України. З вересня встановлено попереднє мито в розмірі 83,4%. У результаті значних збитків зазнали «Криворіжсталь», Макіївський металургійний комбінат і Єнакіївський металургійний завод. У складі Міністерства економіки постійно працює група експертів для недопущення антидемпінгових розслідувань проти українських підприємств, але підсумки її роботи поки не дуже помітні.
Отож вже зараз тривожні новини приходять від найбільших металургійних заводів країни. Маріупольська «Азовсталь» виробила в серпні сталі на 23 тисячі тонн менше, ніж в липні. Фахівці комбінату пояснюють це передусім зменшенням експортного постачання. «Запоріжсталь», яка ще непогано тримається на плаву, також вже готується до гірших часів. Директор iз питань збуту і зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Запоріжсталь» Володимир Литвин повідомив, що керівництвом підприємства ставиться завдання довести рівень постачання металопродукції на внутрішній ринок до 50%. Це дозволить не залежати від погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках, — повідомив В. Литвин на зборах Ради експортерів чорних металів СНД, які відбулися в Запоріжжі. Іншими словами, втрачаючи позиції на зовнішніх ринках, експортери намагаються знайти хоч якийсь стабільний притулок на внутрішньому.
Тим часом зменшується й експорт на ринки нашого східного сусіда. Цього року Україна вже майже повністю вичерпала квоти на експорт труб до Російської Федерації, які були визначені міжурядовими угодами двох країн, тому в листопаді постачання може взагалі припинитися. А з 1 січня 2002 року набере чинності закон, затверджений урядом Росії про введення мита в розмірі 40% на ввезення труб українського виробництва, яке зробить їх експорт остаточно збитковим.
Поступово наближається пік негативного впливу на український експорт і введення Росією нового порядку стягування ПДВ. Донецький ВАТ «Сілур» втратив до 70% споживачів своєї продукції через введення Росією з 1 липня 2001 року ПДВ в розмірі 20% на український товар, який вивозиться. Про це повідомив генеральний директор «Сілуру» Володимир Зубанов 5 вересня в Донецьку на зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Росії в Україні Віктором Черномирдіним.
Як зазначив Зубанов, до 40% продукції «Сілуру» традиційно експортувалося до Росії, проте через введення Росією ПДВ «Сілур» відклав свої контракти з споживачами на суму понад $1 млн. на місяць. Найбільший виробник холодильників, «Група Норд», майже на 40% знизила експортне постачання своїх товарів до Росії в зв’язку з введенням з 1 липня ПДВ на ввезення продукції з України. Про це повідомив президент ЗАТ Валентин Ландик.
Таке різке погіршення експортної кон’юнктури вже до середини осені може призвести до зміни нинішнього балансу попиту і пропозиції валюти. Принаймні продовження зростання позитивного торгового сальдо України чекати не доводиться. На цьому тлі дуже сумнівними виглядають останні кроки НБУ щодо ослаблення монетарних показників. Голова Нацбанку Володимир Стельмах заявив, що сподівається на вбирання зростаючою економікою надлишків гривневих мас, що утворилися на ринку. Але погано те, що рішення це ухвалене на основі показників благополучного першого півріччя 2001-го року. Друге півріччя, судячи з усього, буде не таким оптимістичним, особливо для експортерів. А отже, зайвий обсяг грошових мас може не простимулювати економічне зростання, а лише внести нервозність на фінансових, а потім і товарних ринках.
З 10 вересня Національний банк зменшив облікову ставку з 17 до 15%. Як говориться в телеграмі НБУ, постанова ухвалена після аналізу ситуації на грошово-кредитному ринку, а також з урахуванням тенденції розвитку економічних процесів в державі, темпів нарощування грошових мас і рівня інфляції. Зниження облікової ставки, за планами НБУ, повинно привести до здешевлення гривні на кредитному ринку. У підсумку грошей в обороті має стати ще більше. Це знову насторожує. Очікуване зменшення експорту з одночасним збільшенням гривневих мас зовсім не має стати безумовною передумовою для кризи. Але варто сподіватися, що в своїх подальших кроках щодо ослаблення монетарних показників Нацбанк буде дуже обережним.
