Учора віце-прем’єр України з питань промислової політики Олег Дубина обговорював у Москві питання об’єднання енергосистем України та Росії, проблеми антидемпінгового розслідування щодо українських труб у РФ, а також відносини вітчизняних компаній з Міжнародною групою компаній «Ітера».
Перша зустріч О.Дубини в Москві планувалася з віце- прем’єром і одночасно міністром фінансів Росії Олексієм Кудріним. І це свідчить про те, що розбіжності між Києвом і Москвою містяться насамперед у сфері взаємних розрахунків.
Напередодні візиту український віце-прем’єр заявив, що енергосистема нашої країни повністю готова до об’єднання та переходу на паралельну роботу з російською, і, можливо, це відбудеться 1 квітня.
О.Дубина додав, що об’єднанню має передувати постанова уряду України про перехід на паралельну роботу з 1 квітня. Однак, за його словами, позиція українського уряду полягає в тому, щоб працювати «в нульовому перетіканні», хоча Росії, на його думку, хотілося б частково експортувати електроенергію в Україну, а голова правління РАТ «ЄЕС» Анатолій Чубайс навіть висловив українському урядові стурбованість щодо зволікання з поновленням паралельної роботи енергосистем Росії та України. За офіційним поясненням української сторони, це було викликане неузгодженістю механізмів розрахунків за електроенергію.
Проблеми з розробкою постанови Кабміну про об’єднання енергосистем України та Росії пов’язані насамперед із позицією прем’єр-міністра Віктора Ющенка, повідомило «Дню» джерело, близьке до Кабінету Міністрів України. За його словами, для прем’єра думка і розрахунки енергетиків важать набагато менше, аніж «емоції», що висловлюються на засіданні уряду главою Мінекоресурсів Зайцем.
Коментуючи «Дню» суть енергетичних розбіжностей, які існують сьогодні в уряді України, де багато які міністри на ділі підтримують об’єднання енергосистем, екс-міністр палива й енергетики Сергій Єрмiлов зауважив, що «м’яка поточна ситуація в енергетиці України, коли споживання не страждає, ще не свідчить про те, що все буде в порядку і до кінця року». За його словами, в енергетичному балансі країни як не вистачало, так і не вистачає 10 млрд. кіловат-годин, і їх треба десь шукати. С.Єрмiлов вважає, що паралельна робота енергосистем не має жодного сенсу без перетікання в Україну дешевої електроенергії. «Нам потрібне перетікання, без нього не обійтися, — підкреслює С.Єрмiлов, — а нульове сальдо перетікання Україні нічого не дає: ми нині спроможні самі тримати частоту 50 Гц». Екс-міністр упевнений, що, не підключаючись до єдиної енергетичної системи, ми втрачаємо дешевий ресурс, а натомість вимушені закуповувати дорогий, від чого страждає і енергетика, і загалом енергоринок. «Ми сьогодні кредитуємо енергетику за рахунок шахтарів, недоплачуючи їм через те, що змушені купувати дорогий газ, — сказав С.Єрмiлов. — А для того, щоб вирівняти ситуацію, треба закуповувати дешеву електроенергію і давати більше грошей шахтарям».
Хід переговорів у Москві ускладнений також застереженнями, що лунають з офісів деяких політичних партій, які підкреслюють свою відданість В.Ющенку. У п’ятничному інтерв’ю лідера Народного руху України Геннадія Удовенка російській «Независимой газете» робиться досить непатріотичний прогноз: «Ми не платимо за газ, та ще будемо за електроенергію не платити, — зазначив Г. Удовенко. — При тому, що наші власні електростанції недовантажені, а потужності не використовуються».
Другим, не менш важким питанням поточних українсько-російських переговорів є трубне.
Учора Україна погодилася на добровільне обмеження експорту трубної продукції в Росію в об’ємі 480 тис. тонн (раніше вона пропонувала встановити квоту на рівні 800 тис. тонн на рік), уникнувши таким чином введення 40-вiдсоткового мита на трубну продукцію, що експортується в РФ. Сторони вирішили повернуться до цього питання через рік. Як сказав журналістам Кудрін, в цей час українські експерти ще раз прораховують ситуацію з урахуванням обмеження експорту труб. Тим часом начальник інформаційно- аналітичного відділу держпідприємства «Укрпромзовнiшекспертиза» Сергій Поважнюк вважає (пові домляє Part.org.ua), що можливе введення Росією такої квоти на експорт українських труб обійдеться економіці України втратою не менше $100 млн. на рік.
Словом, сторони могли б обмінятися поступками, але, як повідомило «Дню» джерело в Москві, з перетоку електроенергії українські «переговiрники» стояли «мертво». Чи міг у цьому випадку Київ розраховувати на компроміс з інших питань?
