Поява в українському ефірі цього фільму — після демонстрації
НТВ, яке, на жаль, більшості наших глядачів недоступне, — звичайно ж, подія.
Адже це одна з поки що небагатьох спроб осмислення нещодавніх подій нашої
історії. Саме нашої — і не лише довгі роки спільного існування українців
і росіян роблять її такою. І не лише долі тих людей, які практично все
своє життя провели в спільній країні. А й тисячі ниток взаємозв’язкiв між
нині незалежними Україною та Росією, які були, є й будуть ще століття.
І негативні, і позитивні, і ті, які слід трансформувати, і ті, які слід
зберегти, — але ці взаємозв’язки є, й саме внаслідок назрілих змін вони
вимагають передусім осмислення. Осмислення, яке неможливе без розуміння
ролі видатних політичних лідерів у долі наших країн.
Невипадково фільм Євгена Кисельова дивилися в Україні.
Дивилося багато людей — в чому ми пересвідчилися, готуючись до публікації
відгуків. Сьогодні «День» надає слово тим двом особам в Україні, які, будучи
цілковито інформованими, можуть iз повним правом зіставити образ Єльцина,
що склався в них під час досить тісного власного зіткнення з ним, з образом,
запропонованим нам Євгеном Кисельовим. Це зіставлення, гадаємо, додасть
аналізу ще більшої об’ємності. У наступних номерах «Дня» ми продовжимо
публікацію відгуків, а сьогодні — слово першому президенту України Леоніду
Кравчуку та віце-президенту Фонду «Інтелект нації», а раніше — першому
помічникові першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького — Валерію Врублевському.
Коротко про значущість проекту — у текстах Юрія Макарова, який у Москві
записував передмову Євгена Кисельова до демонстрації фiльму «Президент
всея Руси» в Україні, а також головного редактора «Дня» Лариси ІВШИНОЇ.
