6 грудня Фінляндія відзначає 93-тю річницю своєї державної незалежності. Ми пишаємося своєю північною країною, яка в 1917 році у відголосах російської Жовтневої революції здобула незалежність, боролася за неї під час Другої світової війни й розвинулася з бідної сільськогосподарської країни в одну з найбагатших країн світу. В День Незалежності ми шануємо пам’ять загиблих у війнах і висловлюємо подяку ще живим ветеранам.
Говорячи про Фінляндію та Україну, ми нечасто думаємо про те, що історія наших двох країн містить цікаві паралелі. Адже обидві країни в минулому входили до складу західних великих держав: частина України — до складу Речі Посполитої (Польщі й Литви), а Фінляндія — до складу Швеції протягом майже 700 років. В міру ослаблення цих західних держав, наші країни були включені до складу зростаючої східної великої держави, тобто Росії: у 1654 році — Україна, у 1809 році — Фінляндія. Існують і відмінності у долях наших країн: обидві країни мали ще до здобуття незалежності автономію, яка щодо Фінляндії перетворилася прямо у незалежність, якої Україна була позбавлена ще довго до цього моменту. Під час революційних подій у Росії в 1917—1918 рр. обидві країни добивалися незалежності. Фінляндія домоглася незалежності у 1917 році й змогла зберегти її. Доля України склалася по-іншому, поки розпад Радянського Союзу не змінив світовий лад.
Україна є європейською державою, яка має право на європейське майбутнє. Україна є частиною Європи, як за своїм географічним місцезнаходженням, своєю історією й культурою, так і — що ще важливіше — за своєю власною волею. Щоб Україні в майбутньому стати членом Євросоюзу, потрібно спочатку стати такою країною, яка вже майже знаходиться в ЄС. Приклад Фінляндії міг би служити своєрідним орієнтиром, оскільки інтеграція Фінляндії в європейські структури проходила поетапно, ставши частиною тривалого процесу.
Проміжок між членством Фінляндії у ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) та членством у Європейському Союзі склав 39 років. У 1956 році Фінляндія стала членом ГАТТ, попередниці СОТ. Інтеграція Фінляндії в Європу почалася в 1961 році, коли Фінляндія стала асоційованим членом Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). У 1972 році були укладені угода про вільну торгівлю з Європейським економічним співтовариством (ЄЕС) і одночасно угода про співробітництво з Радою економічної взаємодопомоги (РЕВ). У 1986 році Фінляндія стала повноправним членом ЄАВТ. У 1992 році Фінляндія подала свою заяву на членство в Єропейському Союзі й стала його членом у 1995 році.
Інтеграційний шлях Фінляндії був довгим і часом важким у зв’язку з негативним ставленням Радянського Союзу до вільної торгівлі в рамках ЄЕС, що довго тривало. Фінляндії вдалося за допомогою вільної торгівлі та інтеграції модернізувати свою економіку й вийти широким фронтом на європейські ринки. Внаслідок тривалого підготовчого періоду сам процес здобуття членства ЄС у 1990-ті роки пройшов у нас швидко й відносно безболісно. Тут можна відзначити, що поетапна інтеграція Фінляндії в європейські структури проходила з одночасним збереженням гарних відносин із Радянським Союзом, після — з Росією. Торгівля зі східним сусідом завжди мала велике значення для Фінляндії. Росія й сьогодні є найбільшим торговим партнером Фінляндії.
На основі фінського досвіду можу з упевненістю рекомендувати Україні серйозно задуматися над пропозиціями Європейському Союзу, максимально використовуючи усі можливості, що надаються. Підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС може відбутися вже у 2011 році, якщо Україна реалізує реформи швидкими темпами і виконає необхідні для укладення угоди умови. Найскладнішим питанням переговорного процесу є вільна торгівля. Переговори щодо умов вільної торгівлі вимагають, окрім великої роботи, також гнучкого підходу з обох боків. Україні варто, однак, наполегливо добиватися укладення угоди про вільну торгівлю, яка, за деякими розрахунками, могла б утричі збільшити об’єми торгівлі між Україною та країнами ЄС.
Фінляндія виступає поборником вільного пересування громадян. Україна та ЄС 22 листопада цього року ухвалили план дій щодо введення безвізового режиму для України, виконання дій якого веде Україну далі — в напрямку введення безвізового режиму. Фінляндія з самого початку підтримувала цей план. Вільне пересування людей належить до основних принципів Європейського Союзу.
В рамках Європейського Союзу Фінляндія активно підтримує програму Східного партнерства. Ми хочемо зробити свій внесок у процес, що сприяє зближенню України, Молдови та Білорусі, а також Вірменії, Азербайджану та Грузії з Європейським Союзом. Фінляндія дотримується думки, що Європейський Союз має надалі надавати більш відчутну підтримку реформам країн-партнерів. Реформи відповідають інтересам як названих країн, так і Європейського Союзу. Ми підтримуємо поточні переговори щодо укладення угод про асоціацію з п’ятьма країнами. Вважаємо, що безвізовий режим є метою довготермінової перспективи щодо кожної з шести країн-партнерів.
На основі своєї власної історії ми, фіни, непохитно віримо в принципи демократії, верховенства закону і громадянського суспільства. Ми високо оцінюємо суспільну роль неурядових організацій та ЗМІ. Ми сподіваємося, що неурядові організації будуть широко задіяні у сфері діяльності Східного партнерства.
Цими словами хочу заохотити Україну до подальших реформ. Україна може пишатися своїми досягненнями, вона має на це всі підстави. Українці, які пройшли через важку історію, заслужили свої досягнення, які допоможуть країні будувати стабільне європейське майбутнє. Ми, фіни, хочемо і надалі залишатися друзями України як в рамках Європейського Союзу, так і через наші прямі контакти.
