На своє останнє пленарне засідання депутати цього складу парламенту зібралися з самого ранку. Вже за 20 хвилин до початку пленарного засідання в сесійному залі буквально яблуку ніде було впасти. Багато народних обранців зустрічалися вперше після тривалої перерви, зумовленої клопотами виборчої кампанії, і тепер бурхливо раділи побаченню.
Спікер Володимир Литвин відкривав засідання, неприродно усміхаючись, з усього було видно, що це дається йому нелегко. На його скупі привітання переможцям парламентських перегонів так само скупо — млявими оплесками — відреагували тільки представники Партії регіонів. Інша частина залу напружено мовчала.
Першим на порядку денному — питання про зняття недоторканності з депутатів місцевих рівнів. Доповідач із законопроекту нашоукраїнець Юрій Ключковський пояснив, що згідно із запропонованим законопроектом підвищуються повноваження прокурорів (від Генерального до прокурора «обласного значення»), які матимуть право порушити кримінальну справу на депутата місцевої ради. Водночас узяти під варту народного обранця можна буде лише за рішенням суду. Пан Ключковський висловив упевненість, що таким чином вдасться знайти «золоту середину»: ліквідувати недоторканність, не принижуючи депутатського статусу.
«Якщо ми знімаємо недоторканність із депутатів місцевих рад, то давайте — і з депутатів Верховної Ради! Будьмо послідовними!» — сказав на це регіонал Валентин Ландик, звертаючись до спікера Литвина. «Не треба лукавити, будь ласка! Ви чудово знаєте, що діяльність депутатів місцевих рівнів регламентується спеціальним законом, а депутатів Верховної Ради — Конституцією. У наступному скликанні ви і ваша фракція ще матимете можливість її змінити, і я подивлюся, як ви тоді впораєтеся», — роздратовано огризнувся Володимир Михайлович. У відповідь на це Ландик зробив засмучений жест, закрив голову руками та низько-низько схилився над своїм робочим столом, завмерши в такій позі на кілька хвилин.
У результаті законопроект набрав 296 голосів «за», до конституційної більшості не дотягли зовсім небагато. Примітно, що Партія регіонів дала лише один голос «за», та й той, очевидно, випадково.
Тим часом доповідачі на парламентській трибуні змінялися один за одним. Спершу Олександр Мороз повторив свій колишній месидж про необхідність прискорити процес «створення широкої демократичної коаліції». Потім Георгій Крючков — співголова тимчасової слідчої комісії з питань моніторингу виборчого законодавства — докладав про результати здійсненої роботи. Георгій Корнійович визнав, що загалом вибори пройшли демократично, без порушення основних процедур, однак із численними погрішностями. Згадувалися ті ж помилки в списках, черги на дільницях, розміри бюлетенів для голосування тощо. «Таких виборів Україна ще не знала і, дай Боже, щоб більше не мала», — сказав Крючков. «У деяких місцях голосування тривало до 3 ї ночі і навіть до5 ї ранку, але багато громадян усе одно не змогли реалізувати свого конституційного права», — резюмував народний депутат.
Потім узялися за обговорення ще одного насущного питання — перерахунку виборчих бюлетенів. Дискусія видалася гострою, депутати анітрохи не переймалися тим, що навіть у разі прийняття тематична постанова Верховної Ради може мати лише «терапевтичний ефект», оскільки не має юридичної сили та не здатна примусити Центральну виборчу комісію до якихось конкретних дій. «У 2004-му спершу теж було політичне рішення Верховної Ради і тільки потім — Верховного Суду. Воля парламенту насамперед», — перестерігав присутніх спікер Литвин. Але жоден аргумент не був почутий — із чотирьох тематичних проектів постанов найбільше зібрав проект Кармазіна — 198 голосів замість необхідних 226.
У залі швидко знайшлася велика кількість незадоволених, і трибуну незабаром заблокували. Лідери фракцій і груп пішли на засідання, а наявні в залі народні обранці та представники ЗМІ залишилися чекати Президента, появу якого анонсували з самого ранку. Планувалося, що Ющенко проголосить перед парламентаріями прощальну промову, а також особисто «благословить» складання присяги раніше обраними суддями Конституційного Суду. Але нічого цього не вийшло. На конструктивний лад народні обранці налаштовані явно не були, і після серії перерв Литвин достроково закрив ранкову сесію. Депутати, втім, із залу не виходили, суті того, що відбувається, майже ніхто не розумів. Лідери фракцій знову попрямували на погоджувальну раду, а їхні підлеглі залишилися «вартувати» зал. Усі ще чекали Президента.
Після серії перерв Литвин достроково закрив ранкову сесію. Увечері депутати продовжили працювати в пленарному режимі. Розглядали питання з так званого соціального пакета. На цьому, щоправда, парламент 4-го скликання номінально своєї роботи не припиняє. 26 квітня в Раді пройдуть парламентські слухання, присвячені 20-річчю Чорнобильської катастрофи. У зв’язку з цим депутати нинішнього скликання припинять свої повноваження в той день, коли розпочнеться перше засідання парламенту нового скликання. Але для багатьох, у тому числі й для спікера Володимира Литвина (на фото), блок якого не подолав 3-відсотковий бар’єр, нинішній день був фактично прощанням із парламентом.
