Український парламент учора з рідкісною, більш ніж конституційною одностайністю («за» — 352 голоси!) ухвалив закон про податок на доходи фізичних осіб, яким встановив ставку цього податку (незалежно від доходу) в розмірі 13%. (На сьогодні ставку оподаткування доходів фізосіб визначають за шкалою від 10 до 40%). Нова ставка діятиме з 1 січня 2004 року до 1 січня 2007 року, після чого виросте до 15%.
Законодавці також потурбувалися про те, щоб від цього нововведення не постраждали найменш забезпечені верстви населення, для яких до цього часу діяла менша, ніж вводять сьогодні, ставка (10%). Із цією метою запроваджено так звану податкову соціальну пільгу, що замінила собою поняття неоподатковуваного податкового мінімуму (нині він становить 17 грн.). Таку пільгу отримає кожен громадянин України в розмірі, що дорівнює одній мінімальній зарплаті (з розрахунку на місяць), встановленій на 1 січня звітного податкового року. Але вводитимуть цей термін поступово. На перехідний період встановлюють такі розміри цієї пільги: в 2004 році — 30% від суми мінімальної заробітної плати (сьогодні 185 грн., але з грудня 2003 р., швидше за все, її підвищать до 237 грн.), у 2005 р. — 50%, у 2006 р. — 80%, у 2007 р. — 100%.
Крім того, закон встановлює підвищений розмір податкової соціальної пільги (150%) для платників податків, які є, зокрема, самотніми батьками (з розрахунку на кожну дитину у віці до 18 років). Таку ж пільгу встановлюють для інвалідів 1—2 груп, студентів, учнів, військовослужбовців строкової служби, осіб, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи.
Нарівні з підвищенням життєвого рівня населення довгоочікуваний закон (розмови про нього тривають уже протягом кількох парламентських термінів), як відомо, спрямований і на виведення зарплат із так званої «тіні». Чи можна сподіватися, що цієї мети буде досягнуто? Відповідаючи на це запитання, заступник голови Спілки платників податків України Олександр Нарбут сказав «Дню»: «Радіти поки що рано». Скептицизм експерта викликає передусім те, що українське законодавство досі відрізнялося невеликими «термінами життя». Крім того, експерт відзначив, що для забезпечення виходу зарплат із «тіні» одночасно з даним законом потрібно було також прийняти і пакет законів про так звані соціальні податки, що закривають, зокрема, проблеми пенсійного забезпечення. Щоб завдання було вирішене, і всі суб’єкти господарювання опинилися у досить коректних умовах і в результаті могли платити зарплати офіційно, як стверджує Нарбут, слід також зменшити соціальні податки (сьогодні вони наближаються до 40% фонду зарплати підприємства. — Авт. ).
