У Національному музеї Тараса Шевченка у Києві відбулася презентація першого із запланованих 35 томів Повного зібрання творів Пантелеймона Куліша. До нього увійшли листи громадського діяча, етнографа й історика, а також коментарі до них. Книга вийшла за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту Критики.
Видати більш чи менш повне зібрання творів Куліша намагалися кілька разів. Уперше його дружина Ганна Барвінок задумала надрукувати 20 томів, з яких побачило світ лише п'ять у 1908—1910 роках. У той же час зусиллями львівської «Просвіти» теж з'явилися шість книжок у серії «Руська писемність». Наприкінці 20 х років минулого століття,саме під час потужного сплеску українізації, Державне видавництво України мало намір видати художні твори письменника у 24 томах. Щоправда, до 1931-го вийшло друком три, а далі, як відомо, були «розстріляне відродження» і Голодомори. Поява збірки поезій, репринтного видання «Записок о Южной Руси», щоденника, україномовних листів та кількох видань першого українського історичного роману «Чорна рада» (!) та інших праць припадає вже на час нашої незалежності.
«Не мати Повного зібрання творів Пантелеймона Куліша — це аномалія, — говорить викладач Українського наукового інституту Гарвардського університету, редактор часопису «Критика» Григорій Грабович. — Мені здається, що українці ще не до кінця осмислили його значимість у вітчизняній культурі. Ще на початку минулого століття не всі одразу могли збагнути й оцінити доробок історика і письменника, мовляв, «ще свіжий, тому заскладний». Існувало навіть поняття «гарячий Куліш». Пантелеймон Олександрович разом із Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Михайлом Драгомановим та Іваном Франком — найбільші постаті українського відродження ХIХ століття! Куліш не тільки творець стабільного фонетичного українського правопису (зараз користуємося саме «кулішівкою»), що вже дуже вагомо, а й перший автор перекладу Біблії українською мовою! Окрім цього, блискуче перекладав Шекспіра! А що архіважливо: він осмислював поняття «українець», тобто досліджував, що ми за народ. До речі, у творчості Шевченка не побутує це слово. Кобзар дав інший духовний поштовх — був як та палаюча зоря, довкола якої потім творяться цілі планетарні системи. Серед уподобань Куліша також була література. У нарисі «О значении малорусской литературы к великорусской» він подав перший огляд, що таке українська література у порівнянні з російською».
Академік Іван Дзюба характеризує початок роботи над Повним зібранням як подію, зазначаючи, що це дасть змогу побачити цілісність спадщини Куліша, яка, на його думку, сьогодні існує фрагментарно як у текстах, так і у нашій свідомості. «Багато в чому він суперечлива постать, — продовжує Іван Михайлович. — Спершу писав одне, за десять-п'ятнадцять років вже мислив інакше, що, до речі, цілком нормально, але, разом з тим, письменник — цілісний. Сьогодні багато хто із так званих публіцистів протиставляє його Шевченкові. Це радянська методика. Також у сучасному російському літературознавстві спостерігається хвиля нападок на Кулішеву концепцію Гоголя. Так от, щоб полемізувати, треба опанувати його доробок. Сподіваюся, ця титанічна праця дасть можливість для творчого зростання вітчизняних науковців, особливо молодих. А водночас вона стане прикладом, як готуватися до видання спадщини Михайла Драгоманова».
За словами членів редакційної колегії, ще цього року вийде друком другий том, а, можливо, встигнуть із третім — зараз саме працюють над ними двома.
Оскільки у столиці немає музею Пантелеймона Куліша, його творчість активно пропагує Національний музей Тараса Шевченка. З нагоди цієї презентації було організовано виставку. В експозиції головний акцент зроблено саме на виданнях різних років творів Пантелеймона Олександровича, серед яких і книжки із дарчими написами автора. Також представлено портрети осіб, причетних до цих видань. Унікальними є і презентовані картини: малярство та графіка Льва Жемчужникова, Амвросія Ждахи, Василя Штернберга, зокрема «Переправа через Дніпро», а також портрет Куліша роботи Тараса Шевченка 1843 року.
