Українська економіка надмірно енергоємна й надто вже залежна від ціни на енергоносії. І виконання держбюджету 2011 року, і фінансове здоров’я багатьох, якщо не більшості, українських підприємств зумовлені тим, якою буде ціна імпортного російського газу. Щодо цього прем’єр-міністр України Микола Азаров не є песимістом. Наприкінці жовтня він прогнозував, що ціна на газ, який НАК «Нафтогаз України» купує у ВАТ «Газпром», у першому кварталі 2011 року становитиме 230—235 дол. за тисячу кубометрів. Минулого тижня джерело в його уряді в зв’язку з подорожчанням нафти на світовому ринку «підняло» ціну для України майже до 260—262 дол., тобто на 3,1—3,9% більше, ніж у четвертому кварталі 2010 року. А середня ціна імпортного газу для України 2011 року, за його словами, може зрости до 280 дол.
Місяць тому заступник голови «Газпрому» Валерій Голубєв розповідав, що ціна на російський газ для України в четвертому кварталі 2010 року буде 250 дол., а 2011 року залишиться в середньому на тому ж рівні.
Українські енергетичні експерти припускають, що 2011 року середньозважена ціна природного газу, який купують у «Газпрому», зросте до 280 дол. За словами Володимира Саприкіна, цього можна чекати вже в першо-другому кварталах 2011 року. «Це пов’язано з тим, що ціна на нафту повільно зростає і, за деякими прогнозами, може досягти вже наступного року близько 100 дол. за барель, — говорить Саприкін і продовжує: — Але точну ціну назве формула». Не менш інформований експерт Валентин Землянський вважає, що ціна на газ, навіть з урахуванням знижки в четвертому кварталі, наступного року становитиме близько 300 дол., а протягом року коливатиметься в межах 280—290 дол. У «Нафтогазі» поки прогнозують на 2011 рік середньозважену ціну 269 дол.
Про те, які величезні гроші крутяться в цій сфері, свідчить намір «Нафтогазу» придбати в «Газпрому» 2011 року 33,3 млрд. кубометрів газу та реалізувати українським споживачам 50,3 млрд. кубометрів. Проте це найбільше українське бюджетоутворююче підприємство залишається буцімто збитковим, в зв’язку з цим постійно трясе фінансову систему країни то закупівлями валюти, то позиками, до яких змушене вдаватися.
Чи може Україна змінити ситуацію? Ще недавно наші надії живилися зниженням тренду ціни нафти, що, в свою чергу, робило формулу для України не настільки вже й жорсткою. Але мінливий тренд повернув у інший бік... Це змушує нашого прем’єра час від часу порушувати на переговорах з Росією питання про перегляд несправедливої формули, обчисленої не без благословення нинішнього невиїзного екс-прем’єра Юлії Тимошенко.
На жаль, росіяни пропускають усі формульні стогони й страждання української влади повз вуха. Підписаний Тимошенко й покращений харківськими угодами щодо Чорноморському флоту договір їх цілком влаштовує. Більше того, Росія постійно тримає над майбутнім України сокиру «Південного потоку», який може спустошити українську газову трубу.
Про небезпеку цього проекту для України днями говорив Президент країни Віктор Янукович. Він вважає, що епопея з будівництвом Росією цього газопроводу була розпочата, зокрема, і з метою впливу на українську владу. «Ми ведемо дуже непрості переговори, запропонувавши український проект модернізації української газотранспортної системи замість будівництва «Південного потоку», — розповідав Янукович у інтерв’ю трьом телеканалам. — Це неприємне питання для Росії, й воно неприємне для України з погляду того, що нам це дуже невигідно, щоб будь-які обсяги газу йшли в обхід території України. Ми повинні створити всі умови, надати всі гарантії — і технічні, і політичні — і Росії, і Європейському Союзу, що Україна надійний транзитер». Президент навіть назвав переговорний процес боротьбою й визначив її як «спосіб шантажу, впливу на Україну, щоб держава в деяких питаннях пішла назустріч».
Але Президент переконаний, якщо «Росія і Європейський Союз погодяться на український варіант модернізації української ГТС, «Південний потік» відпадає сам собою». При цьому він пішов на те, щоб деталізувати свій план: «Ми модернізуємо частину наших газопроводів, що на півдні України, й здобудемо близько 35 мільярдів додаткових можливостей прокачування газу». Щоправда, при цьому Янукович чітко заявив, що без підтримки Євросоюзу такий проект неможливий, відкривши таким чином певні можливості для тих, хто бореться в Україні за демократію й проти корупції. Чи скористаються?..
Проте ціною, на жаль, чітко управляє Росія. Тут у нас поки лише один аргумент — це диверсифікація джерел газопостачання. Але вибір тут невеликий. Україна на цьому напрямку взяла курс на створення терміналу зрідженого газу (потужністю 10 мільярдів кубометрів), який, орієнтовно, може почати працювати в найкращому разі 2016 року. Хоча ще не відомо, хто і за яку ціну постачатиме цей газ. Ніхто не дає гарантії, що це буде не та ж таки Росія.
