«Коли людству чогось бракує, воно творить дива, аби заповнити цей ресурс», — констатував наприкінці минулого тижня на круглому столі «Ринок газу в Україні: поточна ситуація та можливості розвитку» директор Інституту світової економіки й міжнародних відносин НАН України Юрій Пахомов. «Щось подібне відбуватиметься і з газом», — упевнений академік і додає, що низька його ціна могла б іще довго продовжувати вбогість енергетики. Проте дії України на цьому ринку, як вважає Пахомов, зіграють величезну роль у долі людства, надавши поштовх небаченим досі інноваціям.
Але це, напевно, в майбутньому. А поки що український уряд робить все можливе й неможливе, щоб усе ж таки витягнути «Нафтогаз України» з глибокої фінансової прірви, в якій опинився газовий монополіст. У понеділок стало відомо, що Кабмін має намір для збільшення статутного капіталу НАК випустити облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) на 18,6 мільярда гривень. При цьому отримані ним кошти підуть не на розрахунки по кредитах, а на господарську діяльність. І ще. Уряд рекомендував незалежній, але дуже слухняній НКРЕ розглянути до 27 липня заяву «Нафтогазу» про реєстрацію випуску акцій з продовженням до 30 листопада терміну подання ним необхідних для цього документів. Тобто НКРЕ наказали попрацювати практично наосліп. Адже уряд краще знає, коли кому й яке рішення ухвалювати в нашій країні.
Не без полуд на очах ухвалювала НКРЕ й рішення про те, що з 1 вересня громадяни України, які мають доступ до природного газу, будуть платити за нього на 20% більше. З 1 жовтня дорожчим стане й тепло, оскільки підвищено ціни на газ для підприємств комунальної теплоенергетики.
Про все це стало офіційно відомо наприкінці минулого тижня, але за даними, оприлюдненими в ЗМІ й практично не спростованими НКРЕ, насправді відповідне рішення було «потемки» ухвалене комісією ще 9 липня, щоб задовольнити місію МВФ. Якщо Мін’юст ці рішення зареєструє, то відпускна ціна на природний газ для абонентів, що мають лічильник і споживають не більше 2,5 тисяч кубометрів на рік, зросте з 483,6 гривні за тисячу кубометрів до 580,3 гривні, а за відсутності лічильника — з 531,6 гривні до 637,9 гривні за тисячу кубометрів. Для тих, хто використовує не більше шести тисяч кубів на рік, ціна збільшиться з 732 гривень до 878,4 гривень за тисячу кубів із лічильником і з 805,2 гривні до 966,2 гривні без нього. Ті, хто спалює від шести тисяч до 12 тисяч кубів газу, з лічильником платитимуть замість 1498,8 гривні за тисячу кубів 1798,6 гривні, а без лічильника — не 1648,2 гривні, а 1977,8 гривні. Великі споживачі, що витрачають понад 12 тисяч кубометрів, із лічильником платитимуть не 1790,4 гривні, як раніше, а 2148,5 гривні з лічильником і 2362,3 гривні, якщо досі не знайшли грошей, аби його встановити.
Граничний рівень цін на природний газ для підприємств-виробників теплової енергії з 1 жовтня зросте з 872,78 гривні за тисячу кубометрів до 1047,34 гривні (з урахуванням ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування та розподіл).
Такий підсумок багатомісячних політичних баталій навколо ціни на природний газ власного видобутку, що поставляється населенню й підприємствам теплокомуненерго. Спочатку уряд з усіх відомих міркувань намагався хоч би до нового року утримати її на старому рівні, але, вочевидь, був змушений відступити, що, скоріш за все, не додасть йому підтримки ні в містах, ні у сільській місцевості. Та вибору уряд немає, бо попереду зима...
І відразу зрушило з місця обговорення іншої проблеми — надання Україні європейського кредиту для оплати за російський газ, який необхідно закачати до підземних сховищ.
«Сторони близькі до угоди відносно необхідності короткострокових і середньострокових зобов’язань із боку української влади відносно проведення реформ в українському газовому секторі, що дозволить МФІ (міжнародним фінансовим інституціям. — Авт.) підготувати пакет підтримки для України», — заявив Ѓрей.
Цей пакет, як пояснив у заяві Ѓрей, «відповідатиме обом чинникам — труднощам з оплатою за російський газ, який повинен бути закачаний до сховищ у середньостроковій перспективі, та реформам і модернізації у газовому секторі».
Втім, до остаточного рішення європейці ще не дійшли. «Сторони продовжать інтенсивно працювати в подальші дні», — підкреслює Ѓрей у своїй заяві. Як очікується, Європейська комісія збере команду технічних фахівців, щоб перевірити потреби закачування газу, наступного тижня. Вона працюватиме в тісному контакті з підготовчими командами від МФІ.
Нагадаємо, Єврокомісія висунула Україні низку умов, які необхідно виконати, щоб отримати кредит на закачування газу до підземних сховищ. Відповідно до них, «Нафтогаз» зможе розраховувати на виділення коштів лише у разі проведення незалежного аудиту газу, що знаходиться в українських підземних сховищах. Також у терміновому порядку Єврокомісія вимагає вжити заходів, аби зробити газовий сектор України прозорішим. Це означає, що Україна має приєднатися до Ініціативи прозорості добувних галузей або, як мінімум, узяти зобов’язання регулярно та вчасно надавати офіційний звіт про ключові фінансові показники. Крім того, в умовах видачі кредиту міститься пункт про необхідність ухвалити закон про держзакупівлі, проект якого вже розроблено урядом. Єврокомісія вимагає прийняти його швидко. У короткостроковій перспективі (до жовтня цього року) Україні також належить не тільки підвищити вартість газу для населення й тарифи на комунальні послуги, але й посилити соціальний захист населення. Зокрема, пропонується збільшити суму для покриття субсидій на оплату комунальних послуг у проекті держбюджету на 2010 рік. Водночас Єврокомісія пропонує Україні поступового скоротити категорії громадян, котрі мають пільги щодо оплати тепла й води. Влада повинна буде домогтися поліпшення розрахунків населення за газ і комунальні послуги, для чого їм пропонується створити централізовану систему збору платежів. Передбачається, що споживачі розраховуватимуться за рахунками з єдиним держорганом, який потім перераховуватиме кошти «Нафтогазу» й комунальним підприємствам. Єврокомісія наполягає і на впровадженні чіткішої системи розрахунків за газ у промисловості.
Середньострокові умови видачі кредиту (термін 2009—2010 роки) багато в чому виходять із меморандуму України та ЄС про реконструкцію газотранспортної системи. Зокрема, йдеться про необхідність поліпшення вимірювань об’ємів газу як при імпорті і транзиті газу, так і при доставці палива споживачам. Єврокомісія наполягає на відділенні від НАК «Нафтогазу України» її дочірніх компаній — «Укртрансгазу» й «Укргазвидобування», що має позитивно вплинути на кредитоспроможність НАК. Вона також пропонує наділити «Нафтогаз» повноваженнями щодо використання газорозподільних мереж, розширити компетенцію та посилити незалежність НКРЕ.
Тим часом на згаданому круглому столі академік Пахомов був, напевно, найбільшим оптимістом. Експерти, які виступали тут, стверджували, що ситуація у газовому секторі України істотно поглиблює соціально-економічну кризу, нарікали на відсутність прозорості в ньому й вимагали його трансформації.
Президент Міжнародного Київського енергоклубу Олександр Тодійчук навів кілька волаючих фактів. За його словами, бажаючи допомогти Україні, Євросоюз побудував у Боярці Східноєвропейську метрологічну станцію, здатну визначати кількісні та якісні параметри транспортованого газу. Її з помпою ввели два роки тому в експлуатацію. Виявляється, вона й досі практично не працює.
Експерт також розповів, чому уряд України пішов на те, що при підвищенні ціни на російський газ ціна транзиту газу, що транспортується до Європи, залишалася без змін. Річ у тім, що так званий газ Фірташа був проданий Україні як відступне по цій позиції.
А ще Тодійчук пригадав червневу зустріч спеціалістів-газовиків у Братиславі «Газова центрально-європейська конференція», де були всі, крім офіційних представників України. З боку Євросоюзу там, зокрема, звучала вимога до України створити умови для комерційного доступу до підземних газосховищ. І там висловлювався жаль щодо того, що «Нафтогаз» і Мінпаливенерго України не здійснюють такої політики, спрямованої на покращання використання цих сховищ і створення нових. Тодійчук назвав політику «Нафтогазу» «страусинною». А ще він навів розмову з представником російського «Газпрому», який сказав: «Ми тримаємо Україну на великому гачку в питанні лімітів на закупівлю нашого газу. Так, якісь усні політичні домовленості з цього приводу були. Але ми ж нічого не підписували. І це питання ми можемо в будь-який час, і навіть у грудні, підняти». І в цьому була відповідь на питання, чи можливий новий газовий конфлікт.
А коли у «газпромівця» спитали, розповідає Тодійчук, чи не облишило ще керівництво компанії думку придбати українську ГТС, то він відповів: «Існують варіанти, коли не варто її купувати. Можна взяти за штрафи...»
