«Сором’язлива» людина тримається, зрозуміла справа, за стінку, й автори анекдотів вбачають у такому громадянинові звичайного випиваку. Хоч насправді це, звичайно, не нахаба, не хам і не вискочка, а просто вихована скромна людина, яка не пустить у хід не лише кулаки, але й лікті, аби прорватися до якихось благ. А що собою в такому випадку являє людина безсоромна? Сьогодні про неї можна сказати — без комплексів. Але це практично позитивна характеристика, хоч мова тут передбачає явний негатив — і браваду, і брехню, і позерство, і ще бозна які людські вади. Словом, нічого святого, все задля вигоди.
І ця піна сьогодні в нашому суспільстві вгорі й прагне зайняти ще вищі місця — попереду вибори. Ось лідер блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Юрій Луценко вважає, що з вини уряду Віктора Януковича буде піднято ціну на російський газ для України, і лякає цим країну: «Цього року пан Бойко (Юрій Бойко, міністр палива й енергетики. — Авт. ) веде таємні, невідомі для суспільства переговори про ціну газу на наступний опалювальний сезон і заявляє вже про майбутнє зростання ціни щонайменше на 10%», — стверджує екс-головний міліціонер країни, який, мабуть, і досі отримує від колишніх підлеглих із «нарушки» якісь відомості, почуті, напевно, в якійсь пивничці. Не сподобалося екс-міністру, котрий ледь не до останнього тримався за крісло в Кабінеті Міністрів Януковича, таке сором’язливе оточення, і він уже будує новий уряд. Чи не зарано? Ні з піску, ні на брехні нічого хорошого збудувати не можна.
Але ця народна мудрість лідерові НУ НС невідома. І він безсоромно і безперервно звинувачує своїх візаві на виборах. Зокрема в тому, що їхні обіцянки перед парламентськими виборами 2006 року зменшити ціну на російський газ для України виявилися «блефом». Нагадаємо у зв’язку з цим деякі факти.
Президент України Віктор Ющенко ще наприкінці травня 2006 року, виступаючи перед адміністративно-господарським активом Донецької області стверджував: «Ціна на газ, нафту, нафтопродукти та інші обмежені енергоресурси буде лише зростати». «Якщо не звернути увагу на режим нашого споживання, така економіка не має ніяких перспектив», — підкреслював Президент. І буквально за кілька днів після цієї песимістичної заяви голова НКРЕ Валерій Кальченко розповів журналістам про те, що межовий рівень ціни на газ для населення з другого півріччя зросте з 231 гривні до 414 гривень за тисячу кубометрів, для теплопостачальних підприємств — з 360 гривень до 648 гривень за тисячу кубометрів, для бюджетних установ — з 360 гривень до 648 гривень за тисячу кубометрів. При цьому він підкреслив, що такі повноваження комісія отримала після прийняття Кабінетом Міністрів України наприкінці квітня постанови №605, якою було ухвалено таке підвищення цін на газ в межах зведення їх до економічно обґрунтованого рівня. Голова НКРЕ також нагадав, що підвищення межового рівня цін на природний газ до економічно обґрунтованого відповідно до постанови уряду можливе з 1 січня 2007 року. У результаті НКРЕ з 1 травня 2006 року підвищила ціни на газ на 25%, а з 1 липня — ще на 85%, до 407 гривень за тисячу кубометрів для абонентів, які мають лічильники, і до 444 гривень за тисячу кубометрів — для абонентів, що не мають лічильників.
Але добре б нашому пассіонарію нагадати, що після приходу до влади в 2006 році уряду Януковича ціну газу для населення було знижено. 11 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою знизив тарифи на газ для населення з 444 гривень до 339 гривень за 1000 кубометрів, і досі вони не зростали.
А ще, критикуючи уряд, Луценко справедливо зауважив, що зростання ціни на російський газ для України не призвело до зростання вартості транзиту російського газу через територію нашої країни. «Як платили $1,6 за 1000 кубометрів, так і платять, — оперував напівправдою кандидат у депутати, переходячи до відвертої брехні: — Причому стабілізували цю ціну не лише на час свого керівництва, але й на 2007, 2008, 2009 і 2010 роки». Дійсно, Україна досі й надалі в названі роки отримує і, ймовірно, буде отримувати за транзит газу $1,6 за 1000 кубометрів на 100 кілометрів. Ось тільки навіщо ж вішати цю цифру на уряд Януковича, якщо відповідну угоду було підписано в січні 2006 року його попередниками, кольори яких тепер так завзято захищає Луценко?
