«Наглядова рада (консорціуму) має у своєму складі шість осіб: по три особи від російської й української сторін, у тому числі по одному представнику від уряду двох держав», — розповів О. Рязанов. З його слів, із російської сторони в консорціумі бере участь віце-прем’єр Віктор Христенко, а зі сторони України — перший віце-прем’єр Олег Дубина. «У наглядовій раді також бере участь і наш директор департаменту з маркетингу Селезньов», — повідомив заступник голови «Газпрому». Він назвав ще одного учасника наглядової ради — міністра фінансів України (Ігоря Юшка). «Ми, зі своєї сторони, рекомендували до дирекції (вона складається з двох рівноправних керівників) представника «Газпрому» в Україні Анатолія Цимбала», — сказав заступник голови «Газпрому». Він також повідомив, що консорціум має ревізійну комісію з представника «Газпрому» та двох iз української сторони.
Перебуваючи в Гамбурзі, Рязанов, швидше за все, не випадково не забув уточнити, що до сьогоднішнього дня консорціум сформовано на паритетній основі і в ньому немає іноземних учасників. При цьому заступник глави «Газпрому» заявив Інтерфаксу, що українська сторона виступає проти запрошення іноземних учасників, тоді як російська дотримується протилежної думки.
Мабуть, нового імпульсу розмовам про створення українсько-російського газотранспортного консорціуму додав передкитайський візит до Москви минулої суботи Президента України Леоніда Кучми. Напередодні своєї зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним він повідомив, що проблема створення консорціуму, до якої на першому етапі негативно поставився ряд українських політиків, вирішується «зараз легше». «Сьогодні мені легше, оскільки Ющенко (Віктор Ющенко, лідер блоку «Наша Україна») підтримав цю ідею», — сказав Л. Кучма. При цьому, на відміну від Рязанова, він підкреслив, що з самого початку консорціум передбачав участь у ньому не менше трьох сторін: України, Росії та Країн Європейського Союзу. Л. Кучма нагадав, що заяву про створення такого консорціуму першим із європейських лідерів підписав федеральний канцлер ФРН Герхард Шредер і висловив думку, що надалі до консорціуму приєднаються й інші країни ЄС.
Тим часом відома заява посла Німеччини у Києві Дітмара Штюдеманна говорить про можливі труднощі у цьому напрямку. Коментуючи створення Україною та Росією ТОВ, що має на меті визначитися з техніко-економічним обгрунтуванням створення консорціуму, Д.Штюдеманн зазначив, що Німеччина як третя сторона, «образно кажучи, не сяде за стіл, за яким дві інші вже пообідали».
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
