Про колишнього начальника Волинської митниці Олексія Чернишова
ми, здавалося, розповіли все. Як його наприкінці жовтня минулого року було
затримано в Німеччині за підозрою в причетності до контрабанди, заарештовано,
віддано під суд і засуджено німецьким судом до ув'язнення (щоправда, умовно),
конфісковано його закордонні банківські рахунки, після чого депортовано
на Батьківщину... Тему нібито вичерпано. Аж ні!
Виявляється, ще тоді, як Олексій Чернишов перебував за
гратами, волинська обласна газета «Віче», перейнявшись долею чільного митника,
розіслала письмові запити в усі можливі українські та німецькі інстанції.
Відповідь надійшла лише з Посольства Німеччини в Україні. У докладному
листі керівника відділу преси німецького Посольства Еріка Тінтрупа йшлося
про арешт на гарячому, тобто з контрабандним товаром, злочинної групи,
яка складалася з громадян Німеччини, Росії, України та інших країн СНД.
Арешт було здійснено на товарному складі поблизу міста Аугсбурга і в інших
містах Німеччини. У злочинців вилучили величезну кількість цигарок, вантажівку,
багато фальшивих товарних документів, ЕОМ, 50 транспортних номерних знаків,
чисті технічні паспорти, 74 підроблені митні пломби, печатки, валюту, а
також ручну вогнепальну зброю. Мінімальні збитки німецькій економіці від
поставок контрабандних сигарет та алкоголю визначаються в сумі DM8 мільйонів.
Прізвище Чернишова не згадується, однак у тексті є фраза, що прямо вказує
на нього: «У зв'язку з цим у поле зору слідчих потрапив український офіцер
митниці в чині генерала».
Державна митна служба та Міністерство закордонних справ
України промовчали. Міністерство юстиції України відповіло... кілька днів
тому. Та ще й як відповіло! У листі, датованому 23 квітня, говориться:
«Міністерством юстиції України 15 березня 1999 року було надіслано запит
до Міністерства закордонних справ України про надання інформації про Чернишова
О.В., але на сьогодні відповідь на запит не отримано. Із наявних у Міністерстві
юстиції відомостей стосовно цієї справи можемо повідомити, що Чернишов
О.В. перебуває у в'язниці м. Штраубінга».
Доки в Мін'юсті збирали належні відомості та готували відповідь
волинським журналістам, пан Чернишов устиг у медичних закладах Луцька,
що відповідають його генеральському статусові, поправити своє підірване
закордонним арештом здоров'я, зустрітися з керівними особами Волині, владнати
масу розхитаних поточних справ і навіть дати міській газеті «Луцький замок»
величезне виправдувальне інтерв'ю. І протягом усього цього часу — майже
місяць! — у наших найвищих державних структурах (включаючи, мабуть, і МЗС,
яке, очевидно, просто не мало чого повідомити Мін'юстові) щиро вважали,
що начальник Волинської митниці, котрий погорів, досі знемагає у німецьких
застінках! І це при тому, що остання публікація «Дня» — ще від 10 квітня
— була під заголовком: «Олексій Чернишов повернувся з німецького полону»!
Зрештою, згадане інтерв'ю Чернишова «Луцькому замкові»
певною мірою прояснює ситуацію. За словами колишнього митника, наше дипломатичне
відомство звернулося до керівництва суду, який мав розглядати його справу.
Як стверджує Чернишов, «суддя на відповідний лист відреагував просто: не
втручайтеся не в свої справи». Після цього в Україні на високопосадового
бранця, мабуть, махнули рукою: сидітиме... А він ось викараскався, і тепер
на підставі свого німецького «досвіду» робить загальний висновок: «З повагою
до України (це дуже відчувається) ніхто там не ставиться».
А за що ж, власне, ставитися до неї з повагою, коли вона
при нинішній владі не те що не спроможна вирішувати свої кардинальні проблеми
— вона навіть не знає, сидить український генерал у закордонній в'язниці
чи вже знову в Україні прокручує оборудки...
